— Насіння — герой! Читаю тут, як він ментів кошмарив, як у діпцю був поранений. Правда, Порох бідкується, що герой здав плани відходу військ, але ж Пєця відомий брехун! Насіння — герой, кожен у фейсбуках прочитати може.

— Мабуть так, — чухає молодий лейтенант гарбуза і біжить у сральник, пригнувши той свій «гарбуз» до землі, аби не отримати в баняк від снайпера. «От би стати таким героєм…» — думає. — «Сидів би зараз у Києві в Раді, а не тут гівно п’ятий місяць місив. Тре’ й собі якусь фейсбуку завести».

***

— Подружжя Максимчуки — справжні герої! Дивися: попрощалися із російською мовою, тепер тільки українською говорять.

— Серйозно? Як це вони, не вірю.

— Ну, ти ж українською розмовляєш — не помер досі.

— Та шо я… Я у фейсбуки не рвуся. А ці, справді, герої. Відмовитися від російської! І як вони тепер житимуть?