Вся краса колекцій фактів про українську мову

Вся краса колекцій фактів про українську мову

Передивляючися список «20 (варіанти — 7, 10, 15 і так далі) цікавих фактів про українську мову, які слід знати» — не знаю, чого більше несуть такі квазінаукові «факти», користі чи шкоди. Списків багато, можна погуглити. Тут, наприклад. Їх багато, насправді.

Деякі беззаперечні (і прості) твердження несуть мало інформації і, як правило, не суперечать справжнім науковим дослідженням. Але деякі неприховано «натягнуті на глобус». Крім того, велика кількість орфографічних та інших правописних помилок зовсім не підвищує довіри до подібних «мовознавчих фактів».

Вся краса колекцій фактів про українську мову

Факт 2: «У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова „мед“ і „страва“.»

Якби Пріск (який насправді Панійський, а не Панікійський) побував не в гунів, а наприклад, у германців, литовців або прислухався до своїх греків, то почув би такі самі слова. «Праслов’янське слово *medъ індоєвропейського походження, похідне від давнього кореня *medʰ-u- („мед, медовий напій“). Споріднене з лит. medus („мед“), латиськ. medus (так само), дав. -прусськ. meddo („мед, медовий напій“), англ. mead („медовий напій“), нім. Met (так само), норв. mjǫðr (так само), дав. -ірл. mid („хмільний мед“), валлійськ. medd, дав. -грецьк. μέθῠ („хмільний напій“), санскр. madhu („мед, медовий напій“), авест. maðu („мед, вино“), гамб. mura, кашмірськ. mäch, тохарськ. mit, осет. mud, лувійськ. maddu- та ін.» (Етимологічний словник Фасмера)

А слова «страва» взагалі є в усіх «нормальних» слов’янських мовах, від білоруської і словацької до польської і чеської.

Вся краса колекцій фактів про українську мову

Факт 4: «в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: „повітря“, „кохати“, „кінь“, „дерево“, „вогонь“.»

В усіх індоєвропейських мовах є слова, «які майже ідентичні». Власне, тому ці мови і обї’днані в одну сім’ю. Наприклад, «agni» — «вогонь».

Але... «кохати» на санскриті (в латинській транскрипції) — «snihyati», «повітря» — «vAtAhAra», «кінь» — «asva», «ghoTaka», «arvan», «turaga», «haya» — як завгодно, але не «kin» чи щось подібне. Так само «дерево» — «vRkSa», «phalada», «viSA», «taru», «pAdapa»... О, є «ідентичні» слова: «dru» і «druma»!

«5. Вчений В.Кобилюх довів, що...»

Ну, не важко ж погуглити, хто такий [лікар] Кобилюх Василь Олексійович. Він багато чого «довів», наприклад, що Атлантида розташовувалася в Карпатах.

Факт 6: «Українська мова визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської».

Хто, нарешті, розкаже: ким визнана, коли визнана і як визнана? Я, наприклад, визнаю, що «українська мова є першою за мелодійністю у світі» — так і укажіть, коли складатимете новий список фактів.

Вся краса колекцій фактів про українську мову

Факт 8: «Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера „п“...»

Ну, хлопці... В абетці всі літери є «найбільш уживаними» — вони там кожна зазначена по одному разу.

Ще з факту 8: «Літера „ф“ — найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов».

Не «в переважній більшості», а абсолютно всі слова.

Факт 9: «Найдовшим словом в українській мові є слово » дихлордифенілтрихлорметилметан «... Це слово містить у собі аж 30-ть літер!»

Серйозно? А як вам таке слово:

Тауматафакатангіхангакоауауотаматеатуріпукакапікімаунгахоронукупокаіфенуакітанатаху (Українська назва пагорбу в Новій Зеландії — 83 букви.)

«Так це ж назва!» — скаже хтось. А «дихлордифенілтрихлорметилметан» що?

Вся краса колекцій фактів про українську мову

Факт 11: «В українській мові дві букви „г“...»

Серйозно!? А може, все-таки одна? А «ґ» — це зовсім інша буква?

Вся краса колекцій фактів про українську мову

Факт 13 (повністю): «Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма (але не письменностей). Тому за кількістю орфографії (але не письменностей), українська мова перевершує найскладнішу — монгольську».

Не сумніваюся, що цей факт також із праць «ученого В.Кобилюха».

О-хо-хо-хо-хох...

Вся краса колекцій фактів про українську мову

Ну, це зовсім не унікальна риса української мови.

Вся краса колекцій фактів про українську мову

«Включена до списку мов» — де цей список можна подивитися?

Вся краса колекцій фактів про українську мову

Ну і тут теж саме: «офіційно вважається» — ким? «дослідники довели» — які дослідники?

Вся краса колекцій фактів про українську мову