Не вчіть мене жити! Заміточка про розумних людей

Не вчіть мене жити! Заміточка про розумних людей

Таке зустрічається часто, але спеціально відмічав останнім часом. Люди кажуть і пишуть: «Не вчіть мене, сеошника із семирічним досвідом...», «не варто мені роз'яснювати елементарне» і так далі.

А нещодавно одна дівчина спочатку попросила пояснити дещо, а потім п'ятнадцять хвилин з істерикою в голосі вичитувала мене по телефону, що я «вважаю її дурепою» і розповідаю, «як маленькій дитинці».

Ну, не знаю... Здається, краще один раз розповісти найпопулярнішим чином, аби не було потім непорозумінь. Краще, ніж опісля сто разів повертатися до чогось, тому що не зрозуміли один одного.

Коли розповідаєш детально, то, крім іншого, пояснюються і визначаються всі терміни і поняття. А це важливо, щоби потім не виявилося: «просто я інше мав на увазі...».

Не вчіть мене жити! Заміточка про розумних людей

І цей гонор зазвичай на вигляд дуже смішний. Навіть наймудріші і розумні люди не гребують повторювати щось і вчаться все своє життя.

Звичайно, куди їм до «сеошників із семирічним досвідом», але все ж таки...

Потрібно, щоб «не вчить мене» перетворювалося на «навчить мене».

Різні дописи блоґа