Чому практично всі народи мали підвісні колиски для немовлят

Чому практично всі народи мали підвісні колиски для немовлят

Останні дослідження показують, що це не просто данина традиції, а найважливіший елемент, який, поряд з материнською колисковою піснею, робить дитину здоровою і гармонійною.

Ще до «накату» технічної цивілізації росіяни, українці, білоруси, чуваші, башкири, татари, горяни, народи комі, чукчі, ханти, мансі, нганасанами, долгани та інші — на Крайній Півночі, хакаси і монголи — в Центральній Азії, а також єгиптяни, марокканці, ефіопи та інші народи в Африці, китайці, в'єтнамці, корейці, камбоджійці та інші — в Південно-Східній Азії і так по всій землі виховували немовлят в підвісній хитній люльці. Значить, перебування дитини в грудничковому періоді в підвісній хитній люльці несе в собі якусь неусвідомлену нами відповідну природі дитини вироблену тисячоліттями культуру його олюднення.

І, як це не парадоксально, але наука даний прийом культури не тільки не вивчила, а, як і багато іншого, що було в народній виховній педагогіці, просто відкинула. Отже істина тут буквально лежить на поверхні.

Відомо: дев'ятимісячний період внутрішньоутробного розвитку дитини за біологічним (генетичним) часом набагато довший усього подальшого життя. Саме за ці 9 місяців з двох клітин оформляється готовий маленький чоловічок. І весь цей етап розвитку проходить у рідкому середовищі. Середовищі, яка підтримує процес розвитку дитини фактично в невагомості. А тепер уявіть: з невагомості дитина раптом потрапляє в середовище величезного гравітаційного тиску, в т. ч. «важких» (за перепадами тиску) гравітаційних ритмів.

Чому практично всі народи мали підвісні колиски для немовлят

Ось чому для немовляти, що вийшло з материнської утроби, характерні генералізовані, розлиті по тілу напруги, м'язова скутість і судомність рухів. І зніметься вона тільки за співналаштування тілесних ритмів, у т. ч. довільно-вольових з ритмами земними (гравітаційними). Але для такого налаштування потрібен тривалий період часу і рукотворна допомогу.

Підвісна люлька якраз і переводить вектор статичного гравітаційного тиску в коливально-хвильової гравітаційний ритм. У процесі гойдання немовля в ритмічному режимі випробовує своєрідні моменти невагомості (коли люлька сягає максимальної висоти і якби на мить «завмирає») і моменти впливу найбільш високих гравітаційних сил (коли люлька проходить через нижчу до землі точку). Отже, за допомогою підвісної хитної люльки вектор односпрямованого гравітаційного преса «розгортається» в адаптаційну до земних умов гравітаційну життєтворчу хвилю.

Більше того, виявилося, що все людське життя — це ієрархія підпорядкування, синхронізованих (за кратністю) алгоритмів: від надвисоких генетичних ритмів до наднизьких — осмислених довільно-вольових дій. Підвісна колиска — це особлива технологія, абсолютно необхідна для поступового ефективного нетравматичного входження і адаптації дитини до гравітаційного середовища землі, в т. ч. для запуску гравітаційних ритмів життя.

У 80-ті роки ХХ сторіччя під нашим керівництвом на базі НДІ медичних проблем Півночі СО РАМН був виконаний наступний експеримент (Н. Ф. Казачкова).Одна група матерів виховувала немовлят у підвісній люльці, інша — у звичайному ліжечку. При цьому виявилося, що немовлята з першої групи краще спали, менше плакали, краще смоктали материнські груди. У них швидше стала розслаблятися стискаюча тіло гравітаційно-м'язова напруженість, зменшувалися м'язові судоми. Помітно менше у них був виражений ністагм очей. У результаті їхні очі швидше стали фіксувати об'єкти, тобто у них швидше став з'являтися осмислений погляд.

У середньому на 2-3 місяці раніше у них з'явилося гуління і перші членороздільні слова. Менше в таких дітей була скутість і страх. На 1,5-2 місяці раніше діти стали вставати на ніжки і ходити по землі. При розвитку ж цілеспрямованих ручних дій у них у меншій мірі проявлялися м'язова скутість (судоми).

Оформленні внутрішнього гравітаційного ритму — це оформленість не тільки внутрішніх вегетативних ритмів, але й духовної стійки, оформленість їх стійкості до різних несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Позитивний вплив підвісної колиски позначався практично на всіх наступних етапах онтогенезу. Наприклад, в подальшому в таких дітей менше була внутрішня напруженість при письмі. У підсумку, вони менше схилялися над зошитом при писанні. Крім того, у них був досконаліший почерк, малюнок і навіть музичний слух! Вільна і цілком осмислена в них була мова. Менше в таких дітей був страх. На більш високому рівні у таких дітей була нервово-психічна стійкість до стресів.

Тому зникнення підвісних колисок з виховного арсеналу призвело до погіршення розвитку у дітей тілесно-координаційних здібностей, різноманітних довільно-моторних функцій, в т. ч. мовних і ручних. Призвело до зниження функціональних можливостей базових систем підтримання життя (серцево-судинної, дихальної, системи виділення, шлунково-кишкового тракту тощо)

У широкому плані це призвело до зниження тілесно-функціонального і духовно-психічного потенціалу на рівні цілого народу. Все це дозволило по-новому поглянути на велич народно-виховних культур, в т. ч. на особливу розвиваючу роль народних колисок.

Чому практично всі народи мали підвісні колиски для немовлят

Колискова

Колискова пісня — це та духовна сила, яка вириває немовлят з «чіпкою» хватки інстинктивного страху і піднімає їхні почуття в простір «звукової» охоронної материнської любові. Слово колискової пісні — це єдине слово проповіді, яке в повній мірі поєднує в собі дух образу і душу любові. Наші дослідження показали, що серед тих дітей, яким матері не співали колискових пісень, страх і агресія (в малюнках) зустрічалися в чотири рази частіше в порівнянні з тими, хто хоч зрідка співав немовляті колискових пісень. Адже страх — один з найсильніших тваринних інстинктів, з яким «зчеплені» в нероздільній зв'язці всі інші інстинкти.

Наші роботи переконали, що без постійного співу матір'ю колискових пісень (бажано в ритмі гойдання підвісної колиски) дитина не зможе в належній мірі олюднитися в душевно-духовну, цільну, вільну від страхів і психічних комплексів особистість.

Сьогодні колискові пісні стали записувати на електронні носії хоч і професійним, але не материнським голосом. Ясно, що такі записи в першу чергу призначені для майбутніх і справжніх матерів, але не для немовлят.  Безумовно, їх можна використовувати в дитячих дошкільних установах, в тому числі для сиріт, а також дітей, які перебувають на вихованні в різних спеціалізованих установах тощо.

Немовляті, як повітря, як грудне материнське молоко, необхідна колискова пісня, озвучена материнським серцем.

Ще раз нагадаємо: за 9 місяців внутрішньоутробного життя дитина глибоко відобразла в пам'яті почуттів єдино близький і рідний голос — голос матері. І тільки він і ніякий інший голос може передати дитині почуття любові, захищеності і щастя. Ось чому колискові пісні повинна співати тільки сама мама. Я часто чую від молодих мам: як же я буду співати, якщо я не знаю ні слів, ні мелодії колискових пісень? А це і є наслідки глибокої відчуження матері від дітей на етапі їхнього раннього дитинства.

Тому ми з 1979 р. наполегливо рекомендуємо в дитячих дошкільних установах виховувати дівчат окремо від хлопчиків. Танки, гармати, машини, автомати несумісні з ляльками і колисковими піснями.

І тільки в дитячих дошкільних установах настійно рекомендуємо, щоб дівчатка разом з мамами, бабусями (якщо це можливо), з вихователями своїми руками виготовляли м'які ляльки, самі складали колискові пісні і регулярно їх співали.

Досвід переконує: постійне ніжне спілкування дівчат з рукотворними м'якими ляльками, спів їм колискових пісень — це базова щабель у прищепленні материнських почуттів на так званому екстрасенсорному етапі, тобто на етапі преображення і одухотворення первинних почуттів.

Дорого заплатять матері, передчасно відлучити дітей від своєї любові, від грудей, від колискових пісень і велелюбних «слововиливів». І чим швидше ми сьогодні навчимо співати колискових пісень 4-6-річних дівчат, тим більш добре, велелюбне материнство ми отримаємо завтра.

Джерело: Базарний В.Ф. «Дитя людське. Психофізіологія розвитку і регресу» (фрагмент).

Різні дописи блоґа