«Багато хто» — далі дієслово у множині чи в однині («знає чи знають»)

«Багато хто»   далі дієслово у множині чи в однині («знає чи знають»)

Скільки себе пам’ятаю, завжди думав, що після словосполучення «багато хто» дієслово ставиться в однині, наприклад: «багато хто знає, що…».

Але нещодавно у фейсбук-розмові мені задвинули якусь теорію (яку навіть не запам’ятав), згідно з якою все навпаки або навіть «по-різному». Та й якщо запитати в Гугла «багато хто», то можна побачити, що «багато хто пишУТЬ» наступне дієслово саме у множині, включаючи ЗМІ.

Читати далі

Stop clickbait!

Stop clickbait!

Афроамериканки, але не негри

Поки в нас лякаються будь-якого слова, якого немає в СУМ, англомовний інтернет мало не щодня вигадує назви для нових явищ.

Теґом-міткою #stopclickbait відповідають на пости, основне завдання яких — змусити читача перейти до статті на сайті чи щось подібне.

Читати далі

Згідно (чого) чи згідно з (чим): як правильно?

Згідно (чого) чи згідно з (чим): як правильно?

Зацікавленість суспільства політикою зумовлює вчащання до вжитку слів, що описують відповідні (політичні) поняття. Але «закони» чи «імплементації» не можуть використовуватися без інших частин мови. Зокрема, часто використовується «згідно», коли розповідають про «згідно закону», «згідно Конституції» тощо.

Проте, як правильно: «згідно закону» (що раз за разом лунає з телевізора) чи «згідно із законом»? Для людини, яка навчалася в школі, це питання має бути трохи дивним. Адже прийменника «згідно» в українській мові… взагалі немає.

Читати далі

Як перекласти українською російське слово «подходящий»

Як перекласти українською російське слово «подходящий»

Як перекласти українською «подходящий»? — запитує (?) сайт «Мова» (ланка).

Насправді в українській мові є багато відповідників: підхо́жий, відпові́дний, прида́тний, (про час, нагоду) слу́шний, на́гі́дний, догі́дний, пригі́дний, (про вартість) поці́нний.

Читати далі

Класично-сучасний правопис у блозі професора Пономарева

Класично сучасний правопис у блозі професора Пономарева

У нашу добу, коли кожен ліпший знає, як розвивати економіку та розпоряджатися міжнародними кредитами, як розбудовувати армію та проводити військові операції тощо, дослуховуватися думки науковців – ледь не дурний смак.

Читати далі

Постійна ерекція української мови, або Нічого не вигадуйте!

Постійна ерекція української мови, або Нічого не вигадуйте!

Уже давно не можу отримати відповідь: які нові слова останніми роками наші вчені-мовознавці, форпост і гвардія української мови, додали до академічного словника? Часом робота наукових установ нагадує втаємничену діяльність підпільних нарколабораторій.

Читати далі