Учені знайшли нові докази того, що в Сонячній системі життя є, можливо, не тільки на Землі — на одному із супутників Сатурна, Енцеладі, виявлена вода (цікавий репортаж кореспондента Бі-бі-сі).

Енцелад — другий супутник у системі Сатурна (насправді, 14-й за віддаленістю від планети супутник), орбіта якого пролягає між меншим його за розмірами Мімасом (насправді, 10-й супутник) і більшою Тефиєю (16-й супутник).

Дослідження Енцелада

• Енцелад був спочатку відкритий 28 серпня 1789 року Вільямом Гершелем.
• У 1981-му досліджений автоматичною станцією «Вояджер-2».
• 2005-го року досліджений автоматичною станцією «Кассіні».
• У тому ж 2005-му році американські дослідження виявили існування на Енцеладі хімічних речовин, які характерні для органічної матерії в надрах супутника. Це може свідчити про можливості зародження органічного життя в підлідних шарах Енцелада.
• У 2007 році група вчених розробила математичну модель крижаних гейзерів, що викидають на висоту сотень кілометрів водяну пару і частинки пилу. Модель передбачає наявність рідкої води під поверхнею супутника.
• 14 березня 2008 року космічний апарат «Кассіні» під час близького прольоту Енцелада зібрав дані про водяні викидах з його поверхні, а також надіслав на Землю нові знімки цього космічного об'єкта.

Також… Енцелад, точніше Енкелад, — у давньогрецькій міфології один із гігантів, син Урана і Геї. Під час битви між гігантами і богами-олімпійцями, коли гіганти були переможені, Енкелад накивав п’ятами. Афіна гналася за ним на колісниці. За однією версією, його вбив камінь, кинутий цієї богинею. Цей камінь став островом Сицилія. За іншою версією міфів, Енкелад був знищений кинутим Афіною списом і похований на острові Сицилія під горою Етна.

Уважалося, що вулканічний вогонь Етни — це дихання Енцелада (схожі міфи існують про Тифона і Вулкана). У Греції землетруси досі називають «тремтінням Енцелада».

Фото: водограй гігантів у садах Версаля

Дивним чином назва поста повторює назву мого первошо запису в першому блозі – у березні 2008 року.