Українська фундація безпекових студій презентувала результати дослідження, яке присвячене досвіду Європи з протистояння впливам у цифровому середовищі.

Презентація відбулася на круглому столі «Демократія у цифровому світі: нові можливості, нові виклики». Зустріч, за словами учасників, стала нагодою звернути увагу на інформаційні та комунікативні виклики, які постали перед сучасними демократіями, на приводом ознайомитися з рішеннями, які пропонуються для їхнього вирішення — зокрема, експертами представленого дослідження.

Проблема убезпечення політичних процесів та громадської думки від загроз, зумовлених використанням цифрових технологій, є актуальною не тільки для України. Вона надто болюча для всіх демократичних країн, і кожна з них шукає своє власне рішення, зважаючи на національні особливості.

Експерти Української фундації безпекових студій вирішили звернутися до європейського досвіду і зрозуміти, чим саме він може бути корисним для України. Адже реакція України та європейських країн на прояви зловмисного впливу країни-агресорки — Російської Федерації на політичні та електоральні процеси значно відрізняються. Тоді як Україна віддає перевагу обмежувальним заходам, Європа ставить на перше місце свободу: інформації, висловлювань, думки, інтернету і соціальних мереж.

Причому запровадження обмежень призводить до критики України з боку європейських партнерів, а переважна більшість українських експертів уважає європейські підходи непродуктивними. Учасники круглого столу відмітили дисбаланс у цьому питанні.

Тетяна Черненко

— Зважаючи на євроінтеграційний поступ України, ці процеси мають пережити період гармонізації підходів до формування державної політики саме в інформаційній сфері, — зауважила експертка Національного інституту стратегічних досліджень Тетяна Черненко. — Представлений проєкт спрямований на подолання цього розриву шляхом роз'яснення та оцінки європейських підходів.

Проєкт тривав пів року і мав дві частини: дослідницьку та комунікативну. Дослідницький складник проєкту було спрямовано на аналіз загального цифрового контексту, в якому відбуваються сучасні операції впливу, протидію з боку НАТО та ЄС таким операція та політику соціальних мереж щодо регулювання контенту. У рамках комунікативної частини проєкту пройшла низка публічних дискусій, спрямованих на отримання рекомендацій від європейських експертів щодо їхнього бачення ефективності заходів ЄС та інших організацій, як ми можемо використовувати в українських реаліях.

Практичним результатом проєкту стали пропозиції до Стратегії інформаційної безпеки України, над якою сьогодні працює Кабінет Міністрів. Наразі проєкт проходить узгодження технічних моментів

Ольга Квашук

Проєкт «Цифрові технології та демократія: Європейські уроки захисту від зловмисних впливів» реалізований за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження», менеджерка Європейської програми якого Ольга Квашук розповіла про цей проєкт та інші, які підтримує фонд.

Основну презентацію результатів дослідження впливів у цифровому просторі зробила голова Української фундації безпекових студій Юлія Каздобіна.

— Стратегічне планування неможливе без розуміння загального контексту тих процесів, які відбуваються у цій сфері, — сказала Юлія Каздобіна. — І насправді, сфера інформаційно-комунікативних технологій зараз переживає величезний бум, і цей бум справляє вплив на різні аспекти як міжнародної політики, так і внутрішньої, на соціальні процеси, і, власне, цей розділ, я сподіваюся, буде цікавий читачам нашого звіту. Там ми спробували коротенько окреслити якісь основні тенденції, які відбуваються в цій царині.

Юлія Каздобіна

Що досліджувалося:

• Глобальний цифровий контекст операцій впливу.
• Нормативно-правове визначення поняття та інструменти впливу.
• Еволюція підходів ЄС.
• Відповіді НАТО на гібридні загрози.
• Реакція соціальних медіа на проблему впливу.
• Нові виклики, пов'язані з пандемією COVID-19 та теоріями змови.

Основні висновки

• Розвиток цифрових технологій, вільне пересування, економічна глобалізація — зручний контекст для впливу.
• Постійне протистояння з використанням невійськових заходів.
• Загрози транскордонні — потрібна як спільна, так і власна відповідь.
• Підходи ще розвиваються та еволюціонують, йдуть пошуки нормативного рішення.
• Підхід комплексний, застосовується великій набір інструментів.
• Велика увага приділяється інтернету та цифровим платформам загалом, намагання збільшити їхню відповідальність.

Рекомендації

Серед рекомендацій експертів — додати у Стратегії національної безпеки, де гарантується захист інтересів громадян, суспільства та держави в протидії загрозам, наміри стримування зловмисних впливів на демократичні процеси, на порушення права громадян на демократію тощо.

Пропонується акцентувати стійкість суспільства та держави до деструктивних інформаційних впливів, як необхідну умову забезпечення інформаційної безпеки, визначити формування такої стійкості стратегічною ціллю Стратегії.

Експерти вважають за потрібне визначити, що стійкість розвивається, серед іншого, і шляхом підвищення рівня довіри громадян до державних інституцій та правоохоронних органів, підвищення рівня культури діалогу, розвитку медіаграмотності, акцентувати необхідність розвитку інструментів «зрозумілої мови» в державному управлінні з метою забезпечення належного сприйняття державних рішень, процесів вироблення політик та налагодження ефективного діалогу з громадськістю.

Поліна Лисенко

Присутні відзначили професіоналізм експертів, які проводили дослідження. Зокрема новопризначена керівниця Центру протидії дезінформації при РНБО України Поліна Лисенко сказала:

— Якщо буде згода експертів долучитися до роботи Центру під час роботи, підготовки документів тощо — для нас це буде велика честь.

Відео круглого столу

Олександр Козубенко