Дерек Маллер: Протидія дезінформації повинна буди вибірковою

Не зі всіма фейками потрібно боротися?

Під час розмови з Біллом Гейтсом про загрози, що стоять перед людством, канадський журналіст і популяризатор науки Дерек Маллер (або Мюллер) висловив цікаву думку щодо боротьби з дезінформацією.

Маллер нагадав, що зазвичай люди вважають за необхідне помічати «неправильні речі» і робити все можливе для боротьби з фейками. За словами журналіста, він і сам донедавна говорив: «Існують люди з поганими ідеями, і ви повинні чинити їм опір». Але зараз, за словами популяризатора наукових знань, його погляди трохи змінилися та пом'якшилися.

Дерек Маллер порівнює спротив дезінформації із роботою імунної системи.

— Очевидно, це проблема, якщо ваша імунна система слабка і ні на що не реагує, але також погано, якщо ваша імунна відповідь надто сильна, — стверджує Маллер і наводить приклад пандемії грипу 1918 року, коли виявився цікавий розподіл кількості померлих: діти й старі люди помирали частіше через слабку імунну систему, але також помирали люди у віці 25-35 років — через надто сильну імунну відповідь, що і спричинило такий розподіл смертності.

За словами Маллера, в протидії дезінформації також існує «золота середина».

— Ви ніколи не побачите моїх відео про прихильників пласкої Землі, тому що я не бачу в цьому сенсу, — говорить пан Дерек. — Таке відео лише вчергове утвердить їх в їхньому світогляді, і змінити їхні погляди навряд чи вдасться.

Дерек Маллер робить висновок, що протидія дезінформації повинна нагадувати вибіркову, специфічну імунну відповідь.

Фейки тренують людину?

Тут потрібно зауважити, що тема «фейк ньюз», неправдивих новин — стара, як світ, проте за всю історію людства досі недостатньо вивчена науковцями. Нові дані та гіпотези з'являються постійно. Наприклад, опубліковане восени 2020 року в журналі Psychological Science дослідження Університету Північної Кароліни показує, що фейкові новини можуть зробити людину більш критичною!

Так, попередні дослідження показували: помилкові новини закріплюються в пам'яті людини і в подальшому здаються все більш достовірними. Результати нового дослідження стверджують, що спогади про дезінформацію, навпаки, можуть зробити людину не лише критичнішою, а й суттєво поліпшити пам'ять на реальні події і достовірну інформацію.

Експерименти, які проводили дослідники, полягали в демонстрації учасникам неправдивих новин із виправленнями і без виправлень. «Піддослідні» досить точно інтерпретували достовірність інформації, спираючись на спогади про фейкові новинах. При цьому в учасників експерименту відзначалося поліпшення запам'ятовування достовірних і точних фактів.

Відео: Розмова з Біллом Гейтсом про загрози, що стоять перед людством

(переклад «Цікава наука»)

Олександр Козубенко