Французький лікар Жозеф Гільйотен або Гійотен (1738—1814) не є винахідником гільйотини, але машина для страти носить його ім’я. Як так вийшло?

А вийшло так. Смертоносна машина з сокирою, яка падала з висоти і рубала голову, застосовувалася ще в Давній Персії, звідки ідею поцупили італійці, а в них — німці. Саме німець на ім’я Антон Луїс запропонував французам прилад, а інший — на прізвище Шмідт — збудував першу машину та випробував її на розбійнику Ніколя-Жаку Пелісьє. Це було наприкінці XVIII століття.

До речі, французи ще довго називали прилад для страти «луїзеттою» на честь першого з цих німців, родом із Метца. І не одразу новий вид страти здобув популярність: французи вимагали повернути шибеницю, як більш видовищне видовище.

Страта на на гільйотині Марії-Антуанетти, 16 жовтня 1793 року, Площа Революції в Парижі

А назву гільйотина спосіб страти отримав лише після 1789 року, коли громадянин Гійотен запропонував повністю перейти на «більш гуманний вид страти злочинців» та застосовувати його до представників усіх верств суспільства — відповідне звернення знайдене в протоколах Національних зборів Франції.

Таким чином, лікар Жозеф Гільйотен (Гійотен) немає жодного стосунку на створення смертоносної машини та терором, який звірствував протягом революції кінця XVIII століття. Його діти навіть змінили прізвище, аби їх не асоціювали з цим засобом кривавого убивства.