Учора прочитав пост про спогади старого есесівці з Німеччини, який цікавиться українськими новинами і, поойкавши, прорікає, штибу, в нас було багато «помилок», але свої міста ми не бомбити. Не будемо зупинятися на тому, як ставитися до крокодилових сліз есесівського вбивці, і не будемо показувати фотографії знищених кавказьких міст.
Переконати одним постом глядачів, оступачених щохвилинною пропагандою, марно. А люди продовжують розносити інформацію про «ракетно-бомбові» удари і «гаубиці», які розстрілюють мирних жителів Донбасу...
Зрозуміло, що тут є дві картинки одних і тих подій, з яких кожен вибирає для себе свою. Але навіть без усяких «доказів» розсудливій людині пропоную подумати над такими питаннями:
- Чому вся інформація для російських глядачів іде виключно з вуст лідерів «Донецької Народної Республіки»?
- Чи відповідають показані кадри тому, що залишилося б від житлових кварталів після «ракетно-бомбових» ударів і пострілів «гаубиці»?
- Що заважає розгорнути карту и подивитися, як узагалі можливо обстріляти, наприклад, мікрорайон Артема у Слов'янську з гори Карачун, звідки «карателі знищують мирних жителів»?
Спробуйте відповісти хоча б на ці прості запитання.
Спробуйте провести експеримент. Уявіть собі, що на Донбасі дійсно терористи намагаються захопити владу. Тепер подумайте, як має діяти армія, щоб ліквідувати цих терористів.
Ще раз нагадую: українські військові НЕ стріляють у бік житлових будинків, навіть у відповідь на обстрілі терористів своїх позицій...