АрміяInform дізналася, що змінилося після запровадження спільної церемонії та чому замінюють імена воїнів у Залі пам'яті
10 вересня ритуал вшанування пам'яті загиблих військовослужбовців пройшов на честь сімох героїв, які поклали свої життя в боротьбі за незалежність України у 2014—2016 та у 2018 роках.
Цього року на церемонію в Меморіальному комплексі «Зала пам'яті» приїхали рідні двох загиблих військовослужбовців. Друзі, бойові побратими, інші гості, а також керівники воєнного відомства та Збройних Сил хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять усіх солдатів, сержантів, прапорщиків та офіцерів, чиї серця зупинилися 10 вересня.
На фото: батьки загиблого воїна під час церемонії вшанування його пам'яті
Урочиста, але сумна церемонія вшанування загиблих воїнів вразили присутніх у саму душу. Сльози викликали і слова диктора із нагадуванням подвигу героїв, і саме ритуальне дійство на майданчику: удари Дзвону пам'яті, військовий салют після кожного названого імені захисника України, покладання квітів до пам'ятної стели. На жаль, цього разу журналістам АрміїInform не вдалося поспілкуватися з близькими загиблих воїнів та дізнатися їхню історію. Рідних запросили відпочити до затишного приміщення, адже надто болісні сумні спогади викликали в декого з них нездужання.
На фото: заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко з рідними та близькими загиблих 10 вересня 2019 р.
На кілька наших запитань щодо церемонії відповів заступник директора Національного військово-історичного музею України (НВІМУ) Олександр Филь. Саме цей музей є організатором пам'ятних церемоній. Зокрема Олександр Максимович розповів, як змінився ритуал ушанування загиблих воїнів після об'єднання заходу з міністерством внутрішніх справ.
Спільна церемонія МО та МВС
За словами Олександра Филя, канва церемонії не змінилася, загальних змін проведення ритуалів не відбулося. Але зовні помітна присутність у почесній варті представників Національної гвардії як підрозділу Міністерства внутрішніх справ та всередині Зали пам'яті на спеціальних подіумах тепер розміщені дві Книги пам'яті з іменами загиблих героїв — зі складу Збройних Сил Україні та Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії і Державної прикордонної служби України (ДПСУ).
На фото: відвідувачі біля Книг пам'яті в меморіальному комплексі
Під час церемонії начальники почесної варти перегортають сторінки Книг на відповідний день. «На щастя, сьогодні сторінки однієї з Книг пам'яті порожні, — розповідає заступник начальника НВІМУ. — Загиблі 10 вересня у різні роки були представниками армійських підрозділів. Якщо ж є загиблі воїни ДПСУ чи Нацгвардії, то вони всі називаються з алфавітом — у спільному списку, разом із героями Збройних Сил».
Олександр Максимович каже, що якихось пропозицій щодо зміни порядку церемонії не надходило, Міністерство внутрішніх справ цілком влаштовує відпрацьований ритуал.
На фото: почесна варта біля Дзвону та Стели пам'яті на майданчику в Міністерстві оборони України
Імена на пам'ятних дошках
У Залі пам'яті вздовж стін розташовані дошки-плити з іменами загиблих у кожен із років, під ними — живі квіти. Нині у списках зазначені лише воїні Збройних Сил України.
«Поки що не визначилися — чи будуть написані в меморіалі на території Міноборони імена військовослужбовців інших відомств, — повідомив Олександр Филь. — Тут не питання пам'яті, адже імена героїв є в книгах на подіумі. Якщо буде потрібно — це можна вирішити».
Олександр Максимович звертає увагу на те, що й зараз імена подекуди йдуть не за алфавітом: іноді проходить певний час, коли з'ясовуються обставини загибелі чи смерті військовослужбовця. І коли спеціальна комісія підтвердить факт загибелі внаслідок бойових дій — нове ім'я з'являється наприкінці річного списку.
«Ось, наприклад, тезко Президента — Герой України Євгеній Зеленський, — показує Олександр Филь на одну із дошок з іменами в Залі пам'яті. — Старший лейтенант Зеленський був командиром групи спецпризначенців і обставини його смертельного поранення в червні 2014 року стали відомі не одразу».
На фото: імена загиблих військовослужбовців в Залі пам'яті, в центрі – Зеленський Є.О.
Ще один приклад: солдат 41-го окремого батальйону Олександр Ільчишин. Кулеметник мотопіхотного відділення отримав важке поранення в серпні 2014 року, помер — в серпні 2016-го. «Комісія повинна була встановити причини смерті, — розповідає Олександр Филь. — Тепер ім'я воїна в списку героїв, загиблих у 2016-му».
АрміяInform поцікавилася в Олександра Максимовича, чи були випадки, коли імена не додавалися до списку загиблих, а навпаки — прибиралися? «На моїй пам'яті такого не було, — впевнено повідомляє заступник директора військово-сторичного музею. — Є випадки переміщення імен між роками, але щоби прибирали — не було».
На фото: Олександр Максимович Филь біля Стели пам'яті
Спілкувався Олександр КОЗУБЕНКО