Останніми роками український сегмент відеохостингу youtube.com поповнили десятки успішних проєктів найрізноманітнішої тематики. Найбільше переглядів очікувано збирають розважальні відеоролики, але, виявляється, що й «важка» наукова інформація може знайти своїх численних глядачів. Серед суто наукових україномовних каналів «Історія Без Міфів» — на першому місці (якщо не рахувати псевдоісторичні розповіді письменників братів Капранових). Військовим має бути особливо приємно, що «людина в кадрі» на цьому каналі — працівник науково-дослідного закладу Збройних Сил України.
Журналіст АрміяInform поспілкувався з творцями популярного каналу, який бореться із засиллям у нашій історичній науці та суспільній думці російського, польського, а подекуди і власного українського, але постколоніального погляду на важливі події минулого.
* * *
До речі раніше агентство АрміяInform уже ділилося зі своїми читачами дослідженнями авторів «Історії Без Міфів»: на сторінках нашого сайту можна прочитати, наприклад, матеріали про нищівну поразку Росії в найбільшій битві кораблів в історії, про численні перемоги України на Москвою в різні часи тощо.
* * *
Владлен Мараєв — кандидат історичних наук, співробітник Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України, який ще зі шкільних та студентських років постійно був у центрі обговорення проблем української та світової історії — на конференціях, олімпіадах, «круглих столах», він один із авторів сучасної Великої української енциклопедії тощо. Ймовірно через свою спеціалізацію — українська революція 1917—1921 років — Владлен Ростиславович є частим гостем-експертом на різних телеефірах. Перший досвід власної історичної програми здобув на одному з відомих українських ютуб-каналів, де у 2019 році вів «Історичний контекст». А з 1-го травня 2020 року в онлайн-просторі з'явився новий канал — «Історія Без Міфів»…
Автори обирають теми чи теми — авторів?
За словами авторів каналу, вибір теми для випусків відбувається по-різному: запропонувати ідею може кожен із групи «Історія Без Міфів» або будь-хто із глядачів.
— Глядачі можуть запропонувати тему особисто, а також ми робимо голосування — наші підписники голосують на ютубі, на створеній сторінці фейсбуку, можна — на патреоні, — говорить Владлен Мараєв. — Іноді випуски готуються до якихось історичних дат, річниць.
Наприклад, один із свіжих випусків, який вийшов 27 січня напередодні Дня пам'яті героїв Крут розбирає головні міфи про «300 українських спартанців». Цікаво, що вже навіть сама дата відзначення бою неточна — встановлено, що він відбувся не 29-го, а 30-го січня 2018 року.
Відео: 300 українських спартанців та інше
Творчий колектив «ІБМ»
Окрім Владлена Мараєва в невеликій творчій групі є ще дві не менш важливі людини — Костянтин Анохін та В'ячеслав Діхтяренко. Обидва вони за фахом — телевізійні режисери, але на каналі виконують різну функції: від продюсерів до операторів. Крім того, багато ідей для нових відео народжуються завдяки колективним зусиллям, а Костянтин Анохін, наприклад, ще й автор ідеї самого проєкту.
— Я керівник цього всього, я — режисер, я — продюсер, я — монтажер, раніше був художником, — розповідає Костянтин. — Слава теж і «операторствує», і монтує. Владлен займається більше контентом, працює над текстом, підбирає фотографії, відео... Зрештою, програми веде він.
На запитання, чого програму знімають у студії (на «Виставковому центрі»), а не просто в якомусь кабінеті чи квартирі, режисери ледь не образилися:
— Відео можна записати і на телефон, якби ми зі Славою не були професіоналами, — відповідає Костянтин. — Ми — професійні телевізійники, тому вважаємо, що повинна бути хороша картинка, хороший звук.
Його підтримує і Владлен:
— Якісний контент має якісно виглядати, — говорить історик. — Тому ми робимо стільки пауз, дублів… Намагаємося, все звучало красиво, має бути відповідний фон, правильне освітлення… Аж до того, щоб у мене піджак нормально сидів… Потім ми все це монтуємо — все це дуже серйозна, довга і тривала праця.
Кадр із відео
Як україномовний науковий проєкт набрав 100 тисяч підписників?
— Це просто мій скіл (прим. — навик), — зізнається Костянтин Анохін, який давно зрозумів, що мало представляти якісний продукт — потрібна його правильна оптимізація для надзвичайного конкурентного інтернет-середовища.
Крім того, особливості ютубу вимагають певні знання. Наприклад, в інтернеті це свіжа тема скарг, які надійшли на оглядовий проєкт Тайлера Андерсона від телеканалу «1+1». «Історія Без Міфів» теж використовує акторський контент: документальні фільми тощо.
— Ми завжди подаємо апеляцію, — розповідає Костянтин. — Існує правило щодо так званого «сумлінного використання» (англ. fair use), наприклад, з освітньою метою. От, приміром, Трохи більше місяця тому ми робили відео про «Віднесені вітром» і використали фрагменти цього фільму, які одразу знайшла нейромережа ютубу та заблокувала. Але після запиту, що ми базуємося на принципі сумлінного використання, буквально наступного дня нам дозволили використання уривків відео.
За словами Владлена Мараєва, в команди від самого початку «сенс був у тому, щоб робити історію від фахівців».
— Історія від професійних істориків, — підкреслює науковець. — Я — кандидатів наук, і у нас гості майже всі або кандидати, або доктори наук… професори, доценти, працівники історичних та інших музеїв.
Пан Владлен самостійно пише сценарії, використовуючи різними доступні джерелами: документи, мемуари, спогади, матеріали преси… Якщо тема специфічна, то обов'язково звертаються до фахівців.
— Якщо Владлен у чомусь розбирається не ідеально, то ми кличемо інших істориків, — каже творчий керівник проєкту Костянтин Анохін.
Кадр із відео про Нестора Махна, 04.11.2020
Історія поза політикою?
Серед насправді складних тем Мараєв згадує розповідь у відео «Батько Махно і українська анархія». За словами науковця, тема цікава, багато людей подивилися випуск, але через дуже неоднозначне ставлення до Махна в суспільстві — розкривати тему було важко.
— Не через відсутність матеріалів, яких досить багато. Питання в тому, як їх трактувати, — розповідає Владлен Ростиславович. — Хто був Нестор Махно, в принципі: бандит, який займався грабіжництвом і вбивствами, чи борець за свободу і права селянства? І хто він для України сучасної?
За словами автора «Історії Без Міфів», виявилося, що значна частина українських глядачів уважає Махна своїм героєм.
Відео «Історії Без Міфів» від 4 листопада 2020 року
Інший приклад, який навів пан Владлен — як непросто з наукової точки було готувати матеріал про Нагірний Карабах.
— Треба було дуже нейтрально подати матеріал, — ділиться історик. — Тобто використовувати азербайджанську точку зору і вірменську так, щоби нікого не образити і дати більш-менш нейтральний погляд на історію виникнення конфлікту та його розвиток.
Видео «Карабах-Арцах: біль, який не вщухає» від 7 жовтня 2020 року
Узагалі, багато тем на каналі стосуються воєн, воєнних дій. За словами Владлена Мараєва, історія — це загалом практично постійні війни.
— В історії не було жодного дня, щоб де-небудь на планеті не йшла війна, — говорить Мараєв. — Крім того, велика кількість «воєнних тем» на каналі через те, що воєнна історія мені цікава в принципі. Ну і, за основною роботою в міністерстві оборони я часто займаюся воєнною історією.
Як утримувати баланс між «науковістю» і «науково-популярністю»
Не секрет, що все просто лише для тих, хто не дуже розбирається в певній темі, а зі знаннями приходить і розуміння, що «не все так однозначно». Як колектив «Історії Без Міфів» робить відео, яке є зрозумілим для простих глядачів й одночасно не надто спотворює наукову точність? На фото: процес запису відео про бій під Крутами.
Владлен Мураєв підтверджує, його колеги, реальні фахівці з історії нерідко щось додають, виправляють.
— І це дуже добре! — переконаний пан Владлен. — Одна з цілей нашого відеопроєкту якраз і полягає в тому, щоби стимулювати наукову дискусію. Зокрема, тому в нас щосуботи є випуски із фахівцями в якійсь вузькій тематиці. Ми хочемо, щоби наш канал був майданчиком для виступів істориків, надавав їм можливість доносити свої знання до суспільства.
У загальному форматі одна з головних цілей ютуб-проєкту — прищеплення культури критичного мислення суспільства.
— Тобто привчати глядачів не сприймати інформацію на віру, — уточнює Мараєв. — Перевіряти різними джерелами. Критикувати джерела. Співставляти, порівнювати джерела. Аналізувати. Робити висновки.
Інша мета «Історії Без Міфів» — спростування численних антиукраїнських міфів.
— Сьомий рік у країні йде війна, — зауважує Владлен Мараєв. — Інформаційна війна ані трохи не слабшає. Необхідно протидіяти різноманітним антиукраїнським інформаційним меседжам, і протидіяти не бездумно, не створюючи у відповідь українські міфи.
За словами історика, іноді люди вважають, що російські чи польські антиукраїнські міфі — це погано, а міфи українські — добре. Але це не так!
— На брехню не можна відповідати брехнею, вважає Мараєв. — Брехню треба викривати, спростовувати, доводити правду документальними джерелами. Тому що інакше не можна перемогти в інформаційній війні. Якщо опонент побачить, що ви теж брешете, він буде спростовувати вас. І тоді сторонні глядачі, скажімо міжнародна спільнота, отримає від цього небезпечний для нас ефект — вони побачать, що «брешуть всі».
Мараєв впевнений, що Росії тільки це і треба!
— Росія може як завгодно неприховано брехати, але їй потрібно, щоби не було довіри не тільки до неї, але й до її опонентів. Тоді вже задача вирішена. Еврібаді лайз (прим. — англ. «усі брешуть»). Відповідно довіри немає ні о кого, невідомо, на чиєму боці правда.
Науковець не сумнівається, що єдиний шлях — аргументоване спростування ворожих міфів без брехні у відповідь, без власних фальсифікацій.
Олександр Козубенко
P.S. Відео, яке знімалося на фото з цього матеріалу, — «Державне замовлення»: як Кремль ліквідовує політичних опонентів