Історія Пігмаліона і Галатеї стала класикою з часів давніх греків. Якщо в короткому переказі, то – скульптор створив жінку своєї мрії, а потім закохався у своє творіння. Боги, дивлячись на страждання митця, зжалилися над ним і оживили його кохану…
«Якщо ти людина, так і кохай людину, а не мрію якусь безтілесну». Із кінофільму «Формула кохання».
Міф про Пігмаліона і Галатею отримав популярність як символ усепереможної сили кохання та символ високого мистецтва, тому його аж ніяк не могли оминути численні художники і поети.
«Пігмаліон і Галатея», Жан-Леон Жером (Jean-Léon Gérôme), 1890 р.
Варіанти картини Жерома
Жан-Леон Жером, бл. 1890 р.
Художник і на себе самого нерідко приміряв ролі героїв
Інші художники.
Аньйоло Бронзіно (Agnolo Bronzino), 1530
Мішель Пешо (Michel Pêcheux)
Ернест Норманд ( Ernest Normand), 1886
Антуан Пен (Antoine Pesne), 1747
Франсуа Буше (Francois Boucher), 18 ст.
Едвард Берн-Джонс (Edward Burne-Jones), 1868—1870 – дві картини (хоча взагалі у нього багато картин та їхніх варіантів на цю тему)
Луї Гоф'є (Louis Gauffier), 1797
Луї-Жан-Франсуа Лагрене (Louis-Jean-François Lagrenée)
Франц фон Штук (Franz Stuck), 19-20 ст.ст.
Оноре Дом'є (Honoré Daumier), карикатура 1842 р.
І кольоровий варіант
Сучасні картини різних художників на тему «Пігмаліон і Галатея»
Боріс Вальєхо (Boris Vallejo)
