Ця рецензія була написана в середині лютого 2014 року на прохання знайомої, яка навчалася заочно. Рецензія писалася на відео, що складалося із двох частин сюжету «Метод ехолокації». Зараз цього відео не можу знайти, але натомість є об’єднане в одне.
Викладачка, до речі, стверджувала, що рецензія скопійована з Мережі. Тому між написанням і публікацією витримав понад два роки!
«Метод ехолокації Браяна Бушвея»
В основі відео — метод ехолокації, розроблений американцем Браяном Бушвеєм (англ. Brian Bushway, зросійщений варіант написання імені — Браян Бушвей), який утратив зір у віці 14 років. Браян небезпідставно вважає, що зір — не єдиний спосіб сприйняття світу, треба просто на все «подивитися» з іншого боку.
У фільмі описується сутність методу ехолокації і показано, як сліпа людина може самостійно, без допомоги інших, пересуватися світом, користуватися предметами й різними речами, якими, начебто, неможливо послуговуватися, коли не бачиш. Сам Браян з успіхом їздить на гірському велосипеді, грає у футбол і баскетбол, пересувається вулицями. Звичайні люди із зав’язаними очима не спроможні виконати все це навіть частково.
Ми розуміємо, що зір — це зір, а решта методів — лише його часткова заміна. Але позбавлені можливості бачити люди можуть з успіхом використовувати інші органи чуття і жити повноцінно, не чекаючи допомоги сторонніх осіб. Браян Бушвей у фільми не сприймається як людина, суттєво обмежена в чомусь, глядачі відчувають подив від того, як сліпа людина пристосувалась до своїх вад.
Використовуючи принципи ехолокації, на кшталт здібностей кожанів чи дельфінів, і розвиваючи їх, людина навіть без зору зручно почуває себе у житті.
Перегляд фільму в черговий раз підводить до думки, що проблеми не вирішуюсь самі по собі. Якщо життя приготувало для вас «подарунок» у вигляді якихось складнощів, то лежачи на дивані і чекаючи допомоги, нічого не досягнеш. Як у відомій притчі, можна один раз нагодувати людину рибою, а можна навчити її рибалити і — людина буде мати їжу щодня. Так і герой відео Браян Бушвей демонструє нам, що наполеглива праця над собою здатна творити справжні дива, а сила духу і впевненість у собі перетворюють навіть життя хворою людини на щасливе і повноцінне.