Зовсім недавно писав, що ходжу в щоденники всіх нових ПЧ, і вирішив не тільки дивитися, а й підписуватися, щоб зрозуміти, наскільки це мені цікаво, варто читати чи ні.

Так от, можу сказати: не варто.

Приблизно 50% нових читачів просто включають мій щоденник у свою колекцію цитат, близько 20% — звичайні фармери, що прагнуть навіть НЕ розкручування блоґа, а збільшення кілллькості своїх ПЧ. Вони живуть своїм життям, і поява таких «друзів» — це як «паматросіл і бросіл».

Ще близько 20% — новачки, які тягнуть до щоденника все те, що я знаю і що об'єктивно не може бути мені цікавим.

Ось тепер не знаю, чи варто морочитися і сподіватися, що решта 10% відсотків нових знайомих на LiveInternet виправдовують віртуальні муки совісті і терпіння? Тим більше, що з цих десяти відсотків приблизно 4/5 нічого не пишуть самі.

На ошибках мучатся

Совсем недавно писал, что хожу в дневники всех новых ПЧ, и решил не только смотреть, но и подписываться, чтобы понять, насколько это мне интересно, стоит читать или нет.

Так вот, могу сказать: не стоит.

Примерно 50% новых читателей просто включают мой дневник в свою коллекцию цитат, около 20% – обыкновенные фармеры, стремящиеся не даже к раскрутке блога, а к увеличению колллличества своих ПЧ. Они живут своей жизнью, и появление таких «друзей» – это как «поматросил и бросил».

Еще около 20% – новички, которые тащат в дневник всё то, что я знаю и что объективно не может быть мне интересным.

Вот теперь не знаю, стоит ли заморачиваться и надеяться, что оставшиеся примерно 10% процентов новых знакомых на LiveInternet оправдывают виртуальные муки совести и терпения? Тем более, что из этих десяти процентов примерно 4/5 ничего не пишут сами.