Літаючі автомобілі, кібермозок, перекладач для спілкування з інопланетянами та інші найсміливіші мрії фантастів сьогодні стають реальністю, — пише Олена Трибушна в журналі «Кореспондент» від 29 квітня 2011 року.
Поквапився український Президент з ідеєю змінити чотириколісного коня на залізного птаха. Цілком можливо, куди більше главі держави, що вічно кудись поспішає, довівся б до смаку інший транспортний засіб — літаючий автомобіль. Такий засіб пересування аж ніяк не вигадка фантастів або голлівудська бутафорія.
У жовтні нинішнього року в Каліфорнії почнуть випробувати такий мегатехнологічний, розкішного вигляду автомобіль із символічною назвою Skycar («Небесне авто»). А інший — правда, трохи скромніший — Transition («Перетворення»), наприкінці навіть почнуть продавати, повідомили в массачусетській компанії Terrafugia. На такому-то гібриді Віктору Януковичу була б не страшна ніяка корка: будь-що — автомобіль в одну мить піднімається над затором і облітає його.
«Усі ми завжди знали, що це тільки питання часу — щоб літаючі автомобілі замінили звичайні», — заявляють у компанії Moller International, яка розробила Skycar.
Появу крилатих машин фантасти дійсно передбачали ще 50 чи 100 років тому. Як, утім, і масу інших, звичних сучасному обивателю речей — від ядерної бомби до iPad. Те, що багато передбачень футурологів і вчених, що здавалися цілковитою вигадкою, здійснилися, зовсім не дивно, запевняють експерти.
«Якщо безліч мавп буде нескінченно довго безладно стукати по клавіатурі, то принаймні одна з них 100% напише Гамлета», — образно пояснює неминучість реалізації передбачень фантастів Ерік Рабкін, професор Університету Мічигану і відомий дослідник в області наукової фантастики. (Шкода, що він не зізнається, як поцупив вислів про мавп і «Війну і мир». Плагіат такий плагіат.)
До здійсненних мрій новітнього часу Рабкін відносить комп'ютерні планшети, цифрові книги та онлайн-газети. Як ці та інші вигадки минулого століття втілилися в реальних ґаджетах і технологіях століття нинішнього, з'ясував «Кореспондент».
Прабатьки iPad
Вигаданий прадід найжаданішого ґаджета сучасності, планшета iPad, дебютував на великому екрані 33 роки тому. Сталося це з подачі американського кінорежисера Стенлі Кубрика і англійського письменника Артура Кларка.
Герої знятої ними в 1968 році культової картини «2001 рік: Космічна Одіссея» користуються саме таким пристроєм, причому навіть із співзвучною назвою — Newspad. На постерах до фільму астронавти стоять на Місяці, вдивляючись в екран пристрою, який інженери зуміли сконструювати тільки тепер.
«Стомившись читати офіційні доповіді, пам'ятні записки і протоколи, Флойд увімкнув свій газетний планшет до інформаційної мережі корабля і переглянув одну за одною найбільші електронні газети світу», — так описував у минулому столітті Кларк сучасні «таблетки», заодно передбачивши і появу електронних газет замість паперових.
Трохи раніше, в 1960-х, фантасти вгадали й інший схожий пристрій: електронну книгу, яка сьогодні швидко витісняє з ужитку традиційні паперові томики. Польський письменник Станіслав Лем у романі «Повернення з зірок» (1961) очима астронавта, який повернувся через 127 років з експедиції на Землю, показує світ, в якому книги перетворилися на «кристали із записаною інформацією», що зчитується за допомогою сенсорного екрану.
А в 1977-му англійський колега Лема Джеймс Гоґан у романі «Спадкуй зірки» мріє про персональні комп'ютери, які вміщалися б у «дипломат» — вони, громіздкі і примітивні за нинішніми мірками, в 1970-х тільки з'явилися.
Універсальний солдат
Американські військові і бразильські поліціанти незабаром уподібняться кіборгу Робокопу з фантастичного бойовика Пола Верховена «Робот-поліцейський» (1987). На озброєнні в солдатів-янкі з'являться голографічні окуляри з підтримкою доповненої реальності.
На замовлення DARPA, агентства оборонних дослідницьких проектів Пентагону, американська компанія Vuzix створює окуляри, здатні відстежувати положення голови снайпера і в реальному часі «доповідати» навколишнє оточення, наприклад, кількість літаків у повітрі та їхнє озброєння. Ця інформація буде проектуватися на віртуальний напівпрозорий екран перед очима військового. А сам солдат зможе рухом зіниць визначати мету і наводити приціл.
«Модуль відстеження руху голови знає, куди дивиться користувач, і інформація, яку він бачить, весь час змінюється в міру того, як він рухається або повертає голову», — пояснює Стівен Глейзер з Vuzix.
Бразильських поліцейських до Чемпіонату світу — 2014 теж одягнуть в окуляри Робокопа, оснащені мікроскопічної камерою — вона буде в режимі реального часу сканувати обличчя людей на вулицях і, звіряючись з базою даних, виділяти в натовпі злочинців.
«Це розумно, тому що ви не допитуєте людину і не вимагаєте в неї документів. Це робить комп'ютер», — говорить Леонардо Павані Аґостіні, шеф поліції Сан-Паулу.
На додачу до «нереальних окулярів» для солдатів Пентагону розробляють екзоскелети, що нагадують «костюм» астронавта Елен Ріплі з бойовика Джеймса Камерона «Чужі» (1986). Беручи вагу тіла людини на себе, ці металеві каркаси роблять господаря неймовірно витривалим.
Крім того, сьогодні є і такі розробки, які дозволяють людині літати, достоту як Джеймс Бонд в одному з ранніх фільмів, «Кульова блискавка» (1965). Одну з них, мініатюрний літальний апарат під назвою Martin Jetpack, американський журнал Time включив до списку найважливіших відкриттів минулого року. Пристрій, що нагадує гігантський заплічний ранець, здатний піднімати людину на висоту 2,5 км, розганяючись до швидкості 100 км/год, і утримувати в повітрі до півгодини. Ціна «ґаджета» — $ 100 тис.
Машина часу
Не набагато дорожче обійдеться куди більш крута втілена мрія фантастів — той самий літаючий автомобіль. Прототип такого засобу пересування, що однаково вправно маневрує на шосе і в небі, з'являвся в трилері Стівена Спілберга «Особлива думка» (2002), фантастичній комедії Роберта Земекіса «Назад у майбутнє» (1985), сазі Джорджа Лукаса «Зоряні війни» (1977). Через десятки років вигадана літаюча машина готова встати в один ряд з джипами і легковиками.
Не далі як 19 квітня каліфорнійська компанія Moller International оголосила, що в жовтні буде випробувати давно розроблюваний нею автомобіль Skycar, здатний вертикально злітати і переміщатися повітрям.
Зовні M400 Skycar має цілком футуристичний вигляд, подібний до кіношних літаючих машин. Але, на відміну від них, Skycar дійсно здатна злітати з траси з чотирма пасажирами в салоні і розвивати швидкість 500 км/год.
Розробники вклали в машину $100 млн і сподіваються наблизити її ціну до $100 тис. А в компанії Terrafugia повідомили, що почнуть продавати сконструйовану ними літаючу машину Transition уже наприкінці нинішнього року.
«У нас зараз розміщено близько 100 замовлень», — розповідає Річард Ґерш, віце-президент Terrafugia. Цей транспортний засіб у має вигляд мініатюрного приватного літака, а на дорозі здається лайнером зі складеними крилами.
Двомісна модель розвиває швидкість поменше, до 185 км/год, а перші екземпляри диво-автомобіля коштуватимуть близько $200 тис.
Нереальна віртуальність
«Ральф підійшов до укріпленого на стіні телефота, натиснув кілька кнопок, і через деякий час екран апарату засвітився. На ньому з'явилося чисто виголене і досить привабливе обличчя чоловіка років 30. Упізнавши в своєму телефоті Ральфа, він із посмішкою привітався:
— Привіт, Ральфе!
— Здрастуй, Едварде!»
Це перша згадка відеочатів у книгах фантастів, а саме в романі американця Ґ’юґо Ґернсбека «Ральф 124C 41+», надрукованому в далекому 1911 році. Сьогодні багатосторонні відеочати — абсолютно звичний сервіс для розділених океанами родичів або бізнес-партнерів.
Утілення мрії — і універсальний перекладач, прообраз якого з'являвся в багатьох культових стрічках, уключаючи «Зоряну браму», «Зоряний шлях» і мультсеріал «Футурама». Герої фантастів потребували перекладача, щоб розуміти мову прибульців. А сучасники (поки) використовують його, щоб розуміти земні іноземні мови.
Розроблені Google сервіси і додатки, наприклад, уміють перекладати будь-якою мову вголос сказану фразу, причому навіть озвучують її. Також вони можуть миттєво перекласти будь-який текст іноземною мовою — наприклад, ресторанне меню, варто його тільки сфотографувати камерою смартфона. А відеосервіс YouTube уміє автоматично створювати титри до ролика незнайомою мовою, в тому числі й на українською.
Нарешті, сучасні смартфони — це не що інше, як мініатюрні нащадки бортових комп'ютерів, які засвітилися в більшості фантастичних саг, — депресивного Holly з телесеріалу «Червоний карлик», суперінтелектуала HAL 9000 з «Космічної одіссеї». Ці розумні пристрої на тій же популярній платформі Android для сучасного землянина — такий самий кишеньковий бортовий комп'ютер, що дозволяє шукати будь-яку інформацію і прокладати маршрут.
Прабатьком сучасних телекомунікацій багато дослідників вважають Ґерберта Велса, в книзі якого «Люди як боги» 1923 року герої спілкувалися майже виключно за допомогою бездротових телефонів і голосової пошти.
«Фактично він винайшов і електронну пошту, і автовідповідач, і об'єднав їх», — каже Джеррі Олшен, сучасний американський письменник-фантаст.
Тіло майбутнього
Той же Велс — провидець сучасних генетичних технологій. В його книзі «Острів доктора Моро» (1896) лікар створює зверолюдей і експериментує з трансплантацією органів.
Ще більш письменників приваблювала ідея схрестити людину з механізмом. Одним із перших її авторів був знаменитий романіст Ларрі Нівен, автор романів серії «Світ-Кільце». У 1970-му Нівен писав про імплантовані в тіло мікрочіпи, які сьогодні тільки починають знаходити своє застосування, перетворюючи людей на кіборгів. Інший приклад — імплантована пам'ять героя Арнольда Шварценеггера у фільмі «Згадати все» Пола Верховена (1990).
З'єднання людського мозку або нервової системи з комп'ютером стане головним проривом найближчого десятиліття.
«Думаю, в найближчі десять років ми побачимо багато людей з імплантатами, — каже Кевін Ворвік, британський учений, професор кібернетики Університету Редінга, людина, в руку якої імплантований мікрочіп, що дозволяє, наприклад, відкривати двері на відстані. — Паралізовані, наприклад, зможуть подумки керувати автомобілем».
З'єднання людського мозку або нервової системи з комп'ютером стане головним проривом найближчого десятиліття, вважає Ворвік, — це зробить людей усесильними. У них відкриються нові органи чуття, здатні вловлювати інфрачервоне, рентґенівське і ультрафіолетове випромінювання.
«Сьогоднішня форма обміну повідомленнями між людьми обтяжлива, — говорить учений. — Нам потрібен апґрейд до більш складних способів комунікації, що охоплюють сприйняття кольору, образів, емоцій, концепцій, ідей — ми рухаємося в захоплююче майбутнє».