Розкажу вам про «паску» і «куліч», як воно було насправді.

Українське «паска» дійсно перекладається як «куліч», і навіть діти з піску ліпили: у нас — «пасочки», в Росії — «кулічики».

Але... В Росії ще донедавна ніхто з аборигенів (ніхто!) не робив паски і слово «куліч» використовували лише церковники чи якісь розумники. Цей виріб уважався українською традицією, тому від Калінінграда до Владивостока і російською говорили «паска». Аборигени бачили її тільки в сім'ях вихідців із України, то як ще називати? Звичайно, як і українці, паскою.

Але... На хвилі православія головного мозку, яке ми спостерігаємо в Московії останні роки, стають модними поцуплені колядки тощо, і в тому числі — не ліпити з сиру якесь гівно, а випікати нормальні паски.

Тут-то і вилізли з забутих книжок різні питомі слова. «Бля, да ето же нікакая нє паска! Вєдь наши дєди імєлі свойо слово кулічь!»

А далі справа техніки. Нове старе слово підхоплюють наші русскаязичниє патріоти (які наголос в слові «обєспєченіє» правильно поставити не можуть), і понісся куліч по кочкам.

29.04.2016 / 11.51