Добре, коли люди вірять у свої сили. Погано — коли їх переоцінюють.

«Уперед! Наші герої пошматують орків!» — кричать люди. — «Сцикло! Дай команду! Ми їх розірвемо!»

«Орки надто хитрі й міцні для нас», — відповідає сцикло. — «Ми не подужаємо в прямому протистоянні».

«Чому наші герої не забезпечені вундервафлями?!» — кричать люди, — «Скотина! Чому вони не вистрилюють по 100500 набоїв щодня на полігоні?!»

«У нас немає грошей на це», — відповідає скотина...

Тут орки самі лізуть до наших героїв, і герої героїчно, але передбачувано поступаються. Гинуть, б'ються з останніх сил, кожен забирає з собою десятьох, але орків набагато більше, вони сильні, підступні та винахідливі.

«Зрада!» — кричать люди. — «Чому наші хлопці-герої гинуть?! Це все через вас, через сцикунів і скотиняк!»

«Орки підступні і надто сильні для нас у відкритому змаганні», — говорять сцикуни і скотиняки. — «І ми дуже бідні, аби боронитися вундервафлями...»

«Зрада!» — не чують люди. — «Дайте наказ! Наші герої гнатимуть орків аж до самого їхнього лігва!»

...

Добре, коли віриш у свої сили. Погано — коли їх переоцінюєш.