Марія до кожного уроку з історії має заповнити спеціальну тестову книжечку-зошит за відповідними темами. У підручнику немає відповідей на 80% питань у зошиті.

О, думаю, до чого школа дійшла — змушують дітей працювати з літературою, іншими джерелами. Але після кількох уроків, сліз школярки та нервів батьків, коли сидиш над питаннями до глибокої ночі (а історія — не єдиний предмет, звичайно), трохи заграв цей прогресивний підхід до навчання. Коли фоткаєш картинки з питання, щоби відшукати в Google, бо немає такого в підручнику, а сам це вчив 30 років тому, коли дивуєшся нісенітниці в питаннях, бо воно не збігається з інформацією книжки тощо...

Нарешті, спало на думку поцікавитися авторами підручника і зошита... А потім побачив, що автор зошита має свій підручник з історії... А в тому підручнику — так, усі відповіді на питання зошита...

Тепер, замість двох-трьох годин, історія робиться за 20 хвилин. Але так і не зрозуміли, чому б учителю не брати матеріали для вивчення від одних авторів.