Презентація звіту громадської організації Truth Hounds

30 серпня в Українському кризовому медіацентрі громадська організація (ГО) Truth Hounds презентувала звіт «Почути Донбас. Пряма мова війни». Ілюстрована збірка підготовлена на основі відвертих свідчень жителів прифронтових населених пунктів Донеччини і Луганщини протягом останнього року.

Керівник проекту ГО Truth Hounds Олександр Перепелов підкреслив, що фіксування подій та бесіди з жителями «сірої зони» Донбасу відбуваються за певною процедурою: наприклад, можна точно установити напрямок пострілів, тип зброї тощо. І хоча польові місії не можуть охопити все населення регіону, відвідуються десятки міст і сіл, представники яких цілком репрезентативні.

Truth Hounds починалася у 2014 році як волонтерський рух, польові місії якого співпрацювали з Брюсельською правозахисною організацією. За цей час «польовики» записали свідчення понад 1000 людей.

Нинішній звіт, створений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», відображає результати бесід із близько 50 жителями прифронтових районів, проведені за період з серпня минулого року, тобто мова йде про численні правопорушення, які відбуваються буквально цієї хвилини. Олександр Перепелов навіть згадав, що саме зараз, під час презентації, додому повертається одна із польових місій організації.

Сторінки звіту ГО Truth Hounds

Загальна картина, відображена у звіті «Почути Донбас...», показує шокуючі випадки нападів на цивільне населення, на цивільну інфраструктуру прифронтової смуги. Під час артилерійських нальотів, обстрілів зі стрілецької зброї, під час силових заходів противника страждають люди усіх вікових груп. Але найбільш беззахисними виявляються діти — через свою довірливість, невеликий життєвий досвід, недостаню фізичну силу.

— «Люди втомилися від війни» — так кажуть ті, хто перебуває у відносній безпеці, — розповідає Олександр Перепелов. — Люди відмежовуються від цієї теми, буцімто вона стала нецікавою, незручною, тому що її важко вирішити.

«Війна триває, вона нікуди не зникла. Досі лунають постріли, тривають вибухи, які калічать і убивають людей», — говорить керівних громадської організації. Він наводить приклади і показує фотографії багатостраждального села Гранітне: там живуть такі ж українці, як і ми всі, але їхні дома постійно руйнує артилерія, поля заміновані…

Демонструючи фотографії звіту зі зруйнованими будинками, Олександр Перепелов використовує вираз «архітектура війни» або порівнює їх із пам'ятками Давньої Греції. Але ж античному Парфенону тисячі років! А жителі Донбасу бояться ремонтувати свої значно молодші будинки: поліетиленова плівка замінює шиферний дах, дошки або навіть цегла — скло вікон. Мало хто бачить сенс у нормальному ремонті, якщо не знаєш, коли відбудеться наступний обстріл.

Велика частина поданих у звіті монологів місцевих жителів стосується зухвалих злочинів бойовиків, а деякі — недостойної поведінки українських силовиків: «Люди роздратовані, втомлені, бачать ворога чи не в кожному. Але це не вихід. Треба залишатися людьми», — говорить спікер презентації.

Кадр із відео презентації звіту «Почути Донбас. Пряма мова війни»

Тут треба відмітити, що більшість опитаних свідків дають нейтральні або позитивні відгуки про українських військовослужбовців. Як написано в самому звіті: «від просто ввічливого вітання в магазинах та на вулицях до приязних і навіть дружніх взаємин».

Наприклад, місцеві згадують бійців 72-ї бригади, які «допомогли вижити» — «приносили продукти і грошима допомагали». Мешканець селища Травневе розповів, що українські військові поставили криницю насос. Іншому солдати накрили плівкою пошкоджений будинок та допомогли дістатися лікарні.

У випадках надзвичайних ситуацій місцеві жителі найчастіше звертаються до військовослужбовців: «Я побігла до українських солдатів — і вони бронежилети понадягали і під обстрілами привели дочку, внучку і дружину. Завели до бліндажу, одразу напоїли чаєм, внучку нагодували. Діда відправили на своїй військовій швидкій допомозі до лікарні», — розповідає свідок із Мар'янки.

«Для чого ми підготували цей звіт? — запитує Олександр Перепелов. — Це нагадування. Ми не можемо допустити, щоб люди відмежовувалися від війни». На думку співробітників цієї неприбуткової організації, державі час подумати про інші способи захистити громадян, якщо Мінські домовленості та угоди про припинення обстрілів не виконуються. А міжнародна спільнота повинна визначитися з пріоритетами: шукати фінансову вигоду в торгівлі з країною-агресором чи захищати права людей в зоні бойових дій.

Олександр Перепелов звертає увагу, що свідчення у звіті подані тією мовою, якою говорили співрозмовники. Значна частина цих свідчень — українською мовою. Спікер згадую, що торік спілкувався з людиною, яка була затримана та піддавалася катуванням лише за синьо-жовтий прапор на своєму будинку.

«Там живуть такі самі українці, як будь де, — постійно підкреслює Перепелов. — І ми послідовно використовуємо термін не «війна на Сході», а «війна в Україні», не відмежовуючись від наших людей, які опинилися на лінії розмежування на Донбасі».

Відео. Презентація звіту «Почути Донбас. Пряма мова війни. УКМЦ 30.08.2019

https://youtu.be/_HTAgzfnbfA