Люди не можуть бути спеціалістами в усьому, якими би зрозумілим і елементарними не здавалися політика, футбол, банківська справа або, наприклад, інформаційна безпека. Та й перукарка, яка витрачає свій час на перегляд прес-конференцій, напевно, поступається фахом майстрині, яка дивиться новини про стильні зачіски.

Інша справа, що футбол, політика, банківська справа... стосуються чи не кожного, тому не можуть не викликати зацікавленості і бажання висловити свою думку. Але, висловлюючи свої думки, люди припускаються таких помилок, які описані на перших сторінках підручників. Вони їх, звісно, не читали, тому нагромаджують на ці помилки все нові і нові, отримуючи такий висновок, що у фахівців уже немає бажання щось заперечувати.

Цей феномен доведення висновків до абсурду використовуються в комедіях, але в реальному житті такі дотепні жарти зовсім не смішні.

Якщо новоявлені експерти розгорнуть підручник із дисципліни, яку вони так жваво коментують, то на них там очікують справжні відкриття.

Дивимося, наприклад, підручник з інформаційно-пропагандистського забезпечення бойових дій, розділ «Стратегічні заходи: залучення громадських діячів». Це звичайно не Сунь Цзи, але теж усе чітко і зрозуміло. Якщо передбачається короткотривала війна, то з авторитетних громадських діячів викачується максимальна вигода, незважаючи на швидку втрату довіри до них. Якщо війна затягується, то від них вимагаються менш радикальні висловлювання, вплив на громадськість уповільнюється.

І це ж неважко побачити в реалі! Скільки «консервів» вибухнуло протягом короткого часу, коли все коливалось на дуже небезпечній межі. Від співачки, наприклад, вимагають певних слів в обмін на якісь поступки, або запрошують відомих людей на екскурсію до вільного від нациків раю. Але справа затягується, і вибухи «консервів» припиняються. Тепер лідерів думок змушують озвучувати напівправдиві твердження, які не можуть явно зашкодити їхньому іміджеві.

Просто треба пам’ятати, що є дійсно елементарні речі, «як книга пише», а не вигадувати ровера там, де це не потрібно.

Ролик Руслани, на якому спалилися проросійські ЗМІ

Про нього докладно написано, наприклад, у цієї статті