22 червня 2016 року в Рівному Юрій Шевчук виступав в міському будинку культури, а перед цим був гостем радіостанції «Радіо Трек». Повну версію розмови можна прослухати на сайті радіо за посиланням.
Нижче подається уривок із його розмови з ведучою Олею Багній, яка всередині бесіди запропонувала слухачам: «Дискутуйте з Юрієм Шевчуком про мовну шизофренію, він пропоную позбутися нам її, просто заборонивши змішування мов…»
Далі вона запитала в гостя, «що нам робити з тими людьми, з тими хлопцями, які воюють в АТО, гинуть за нашу державу, але розмовляють при цьому російською? Ми ж не можемо їх змусити?»
Юрій Шевчук: Ви кожного разу даєте мені підтвердження про те, що я сказав. Що немає здатності вести інтелектуальну дискусію [мається на увазі дискусія в суспільстві, а не конкретно в студії]. Я ніде ніколи не казав, що хтось когось має змушувати щось робити. Ми говоримо про культуру мови, яку плекають, яку проводять в кожній іншій країні світу. Існують цілі установи, цілі інституції, які регулюють те, як підтримується кожна мова. Те, що хтось десь говорить якось іншою мовою — це їхня суверенна справа хай собі говорять. Я ніколи не казав, що треба комусь щось забороняти.
О.Б.: Усі російськомовні можуть заспокоїтися?..
Ю.Ш.: …Можуть зітхнути з полегшенням. Просто не слухати те, що мені приписують, тому що цього [я] не говорив ніколи. Я говорю про те, щоб створити для цих людей, тих патріотів, які з певних обставин, як наші «запеклі друзі» по той бік барикад, говорять: «так історично склалося». Вони говорять російською, але у цьому суспільстві позбавлені навіть можливості навчитися української мови, бо їй ніде навчитися. Ні на телебаченні, ні на радіо, ні звернувшись на безплатні курси — те, що в кожній нормальній країні існує. Про це я говорю. Я говорю про широку суспільну атмосферу, яка би сприяла тому, що людина, яка бажає вивчити мову, легко це може зробити, просто занурившись [нерозбірливо]. В Україні немає…
О.Б.: Куди занурившись?
Ю.Ш.: Простір, в який можна зануритися. Про це я намагаюся сказати. Досить просто намагаюся сказати. Незважаючи на це, мені знову приписують якісь заборони. Тобто мені завжди приписують опоненти російський спосіб мислення, спосіб мислення російського імперіаліста, який не уявляє свого функціонування в політичному полі без заборон, без насильства — чи прямого, чи символічного, чи ще в іншій якісь формі — і тому те, що я говорю, для них до певної міри поза системою, поза їхньою здатністю зрозуміти мене. Тому вони вчитують в мені… В психології це називається проекцією, тобто вони проектують на мене свій спосіб думання, який мені не властивий.
В наступній статті – цитата про «науковий жаргон».