Як заявила народний депутат Олена Шуляк, нарешті прийняте рішення, за яким Міністерство оборони України зможе передати київській громаді будинок Сікорського для створення музею легендарного авіаконструктора, повідомляє АрміяInform.
Старовинний київський будинок, що належав родині знаменитого конструктора Ігоря Сікорського, розташовується в «ласому місці» нашої столиці, тому не дивно, що роками і десятиліттями ділки різного калібру облизувалися на земельну ділянку в історичному центрі Києва, на вулиці Ярославів Вал. Але, здається, нарешті сумна епопея «будинку-привида» завершилася: махінатори пооблизувалися, пооблизувалися та піймали облизня, а київська громада зможе відреставрувати будівлю та створити музей винахідника гелікоптера.
У чому історична цінність будівлі
Садибу по вулиці Ярославів Вал, 15, родина Сікорських придбала у 1885 році. Батько майбутнього авіаконструктора, професор медицини Іван Олексійович Сікорський зніс старий дерев’яний особняк та побудував два цегляних будинки, в одному з яких виріс його син Ігор Іванович і де пізніше, у 1908—1912 роках, задумав, спроєктував і створив кілька перших гелікоптерів і літаків-біпланів.
Цікавий факт. Менший, одноповерховий будинок (він, на жаль, не зберігся), у 1904—1920 рр. орендував під свою музично-драматичну школу український композитор-класик Микола Лисенко.
Окрім надзвичайної важливості для збереження пам’яті про Ігоря Сікорського та його внесок у світову авіацію, будинок нагадує й про інші визначні події в історії нашої країни. Зокрема, під час Другої світової війни тут розміщувався штаб і командний пункт Київського корпусу протиповітряної оборони.
«Валіза без ручки» на балансі Міноборони
У 1950-х роках на місті фасадного одноповерхового будинку побудували готель «Червона зірка» Київського військового округу, який, разом із триповерховою спорудою, у 90-х перетворився на державне підприємство МОУ «Готель «Козацький»». Проте, оборонне відомство не «потягнуло» бюджетозатратне господарство і вже у 1994 році знайшло першого орендаря — аерокосмічну академію, яка пообіцяла створити музей. Але справа не пішла…
Основні поневіряння будинку Сікорського площею майже 1,5 тисячі «квадратів» розпочалися в червні 2000-го, коли його на 49 років передали в оренду організації із промовистою назвою «Міжнародний благодійний фонд «Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського»».
До кінця 2010-х років лише лінивий із числа посадових осіб, народних депутатів чи представників відповідних організацій і відомств не висловив свого «занепокоєння» станом історичної пам’ятки. І справді, за умовами договору, орендар мав відремонтувати та забезпечити охорону будівлі, але за майже двадцять років майно перетворилося на справжні руїни.
До того ж, навколо будинку за 15-20 останніх років точилися підкилимні ігри та спроби нагріти руки. Наприклад, один із найнеприємніших моментів: сина видатного конструктора відвідав батьківський дім і виділив власні кошти на «музей історії повітроплавання і авіації». Згодом навколо будинку навіть встановили будівельні ліси. Проте вони дуже швидко зникли — як і гроші, надані Сергієм Сікорським.
Чому Міноборони не може відреставрувати пам’ятку
Можливості Міністерства оборони щодо відновлення будинку були і є вкрай обмеженими через пріоритетність спрямування коштів на заходи зі зміцнення обороноздатності держави і всебічного забезпечення Збройних Сил України. Орієнтовна вартість лише проєкту реставрації та проведення першочергових протиаварійних реставраційних та відновлювальних робіт може становити близько 10 млн гривень. Щоб оцінити масштаби — це до півтори тисячі бронежилетів, які не надійдуть у війська, якщо їх витратити на реставрування непотрібної МОУ будівлі.
До того ж, реставрація ускладняється умовами, що застосовуються до пам’яток національного значення («Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною» здобув такий статус відповідно до постанови Кабінету Міністрів 2018 року). Додаткові обмеження зумовлені тим, що будівля розташована в так званій буферній зоні пам’ятки ЮНЕСКО всесвітнього значення Софії Київської.
Чому Міноборони не могло передати будинок
Згаданий «фонд», що орендував будівлю, виявився добре підготовленим та міцним горішком, судова справа з яким щодо недбалого виконання своїх обов’язків затягнулася на довгі роки. А коли нарешті суд вищої інстанції поставив крапку у справі на користь держави (читай — МОУ), колишнє керівництво ДП «Готель «Козацький»» зав’язло в кримінальній справі, внаслідок чого майно готелю було заарештовано. Це зробило неможливим залучення будь-яких інвесторів чи виконавців робіт.
Але й це не кінець. На додачу до всього саме Міністерство оборони навесні поточного року опинилося в ролі «хлопчика для биття»: за позовом Київської адміністрації Генпрокуратура звинуватила силовиків у недбалому збереження «ввіреного їм державного майна на виконання вимог пам’яткоохоронного законодавства» та зобов’язала укласти охоронний договір і привести до належного стану пам’ятку національного значення — здійснити консерваційні та реставраційні роботи.
Несили дивитися на ситуацію, Міністр оборони України запропонував «покласти край метушні навколо будинку Сікорського» і нарешті узгодити дорожню карту створення музею нашого видатного земляка за допомогою представників столичної громади, Офісу Генпрокурора, інших правоохоронних органів, Міноборони та Мінкультури.
Основні питання на які звернув увагу керівник оборонного відомства: унеможливити «дерібан» будівлі під приводом банкрутства, гарантувати створення музею, залучити приватних інвесторів, що, до речі підтримує навіть компанія Sikorsky Aircraft.
Цікавий факт: з 2020 року почесне найменування «імені Ігоря Сікорського» носить 18-та окрема бригада армійської авіації (на озброєнні якої перебувають, звичайно ж, вертольоти).
Непросте передавання будинку на баланс Києва
Ще у 2016 році, після перемоги у суді, МОУ заявило, що не відмовляється від планів реставрувати будинок Сікорського і створити його музей. Тоді Київрада висловила готовність прийняти будівлю у комунальну власність. Проте, коли ДП «Готель «Козацький»» разом із експертами Управлінням збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини Департаменту культури КМДА провели експертизу об’єкта та дізналися ціну реставрації, справа знову загальмувалася.
Будинок Сікорського продовжував руйнуватися. Відтак послідував уже згаданий позов Київради та рішення Генеральної прокуратури. Тобто, картина намалювалася така: ремонтувати майно змушували Міноборони, яке цю будівлю взагалі не використовувало жодного дня за 28 років і прагнуло віддати її київській громаді. Та ще й, узагалі, не може її віддати в будь-якому вигляд через арешт, накладений на все нерухоме майно держпідприємства «Готель «Козацький»» у 2018 році.
Розпочалася кропітка спільна робота над скасування арешту та домовленості про передачу об’єкту в поточному стані, адже проводити роботи щодо консервації й реставрації споруди за кошти оборонного відомства країни, яка восьмий рік веде виснажливу війну, — це просто нонсенс. Необхідні кошти на реставрацію варто б спробувати залучити від меценатів чи з інших джерел, які фінансують подібні проєкти.
Музею бути! Невже вдалося?
Надія на розв’язання цього гордієва вузла з’явилася в середині червня, коли народний депутат Олена Шуляк повідомила, що Міністерство оборони України та Київська міська державна адміністрація сформулювали «дорожню карту» передавання садиби авіаконструктора Ігоря Сікорського у Києві (вул. Ярославів Вал, 15 б) у комунальну власність столиці.
Олена Шуляк (ліворуч) біля будинку Сікорського
І ось, найсвіжіша інформація від пані Олени, яка надійшла буквально напередодні, 4 серпня: народна обраниця заявила, що завдяки активістам Київської міської ради та небайдужим посадовцям через п’ять років боротьби будинок Сікорського буде переданий громаді Києва для реконструкції під музей.
«Маємо такий очікуваний багатьма киянами результат — арешт знято, всі суди пройдено і будинок готовий до передачі на баланс міста», — написала Олена Шуляк та висловила впевненість, що після реконструкції занедбана пам’ятка перетвориться на справжній музей винахідника зі світовим ім’ям.
Олександр Козубенко