Керівники російської армії намагаються максимально враховувати сучасні тенденції воєнних конфліктів. І наші фахівці відзначають певні успіхи агресора у відпрацюванні ведення безконтактних бойових дій та дальнього вогневого ураження. У цьогорічній аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) зазначається, що РФ йде шляхом розвитку ефективного поєднання сенсорів поля бою та ракетно-артилерійських та авіаційних засобів ураження.
Висновок дослідження «Сучасний російський спосіб ведення війни: теоретичні основи і практичне наповнення» говорить, що у відомому трикутнику підготовки воєнних операцій «вогонь — маневр — удар силами» Москва поступово зміщує акцент на два перших чинники. Росіяни намагаються підвищити керованість військ за допомогою сучасних систем зв'язку і обміну даними та наростити потенціал радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Пропонуємо детально розібратися із потенційною роллю ракетних військ і артилерії збройних сил РФ та її планах і напрацюваннях щодо переходу до безконтактних бойових дій.
Основні зміни у філософії ведення бойових дій Росією полягають у намаганнях збільшити глибину ударів та насиченні поля бою різноманітними сенсорами.
Російська система поєднання сенсорів із посиленням бойового ураження виросла із радянських так званих «розвідувально-ударних та розвідувально-вогневих контурів». А вони у свою чергу – запозичення американської системи «Assault Breaker»: поєднання літаків бойового управління Boeing E-8 JSTARS та ракетної системи залпового вогню (РСЗВ) M270 MLRS, яка могла уражати цілі балістичними ракетами на відстані 300 кілометрів.
Електронні бойові розвідувальні комплекси Росії
Сьогодні як ніколи актуальні розвідувальні безпілотні літальні апарати (БпЛА), тож Росія відійшла на їхню користь від літака-радіолокатора Ту-141. Як зазначають спеціалісти НІСД, починаючи з 2009 року підрозділи ракетних військ та артилерії сухопутних військ (СВ), повітряно-десантних військ (ПДВ) і морської піхоти збройних сил РФ отримують безпілотні комплекси, здатні передавати розвідувальні дані в режимі реального часу. Це — «Орлан-10», «Форпост», «Элерон-10», «Тахион», «Застава». За офіційними даними російських джерел, станом на липень 2018 року у війська країни-агресора надійшло до 1,9 тисяч розвідувальних БпЛА різних типів. Крім того, для збільшення глибини виявлення сил противника, Росія працює над новими БпЛА типу «Форпост-Р» і «Альтиус-У».
На жаль, активні бойові дії на Донбасі впродовж 2014—2015 років показали ефективність такого поєднання сучасних розвідувальних БпЛА та систем ураження. В аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень наводяться дані, що, за різними підрахунками, до 85% всіх бойових втрат серед українських підрозділів є наслідком нальотів російської артилерії у поєднанні з розвідувальними БпЛА. Артилерія ворога була найбільш ефективною як у знищенні бронетехніки, так і в контрбатарейній боротьбі.
Паралельно з розвідувальними БпЛА Росія озброюється й іншими системами виявлення та цілевказівки: на сьогодні всі її артилерійські бригади загальновійськових армій мають на озброєнні комплекси розвідки вогневих позицій та контролю стрільби артилерії «Зоопарк-1». Ще одна новинка — портативні комплекси артилерійської розвідки «Аистенок», «Кредо», «Фара», які доповнюють стаціонарний оптико-електронний комплекс «Ирония» і комплекс розвідки, управління та зв'язку «Стрелец-М».
Ракетно-артилерійські системи Росії
Поряд із розвитком електронних розвідувальних систем агресор запустив процес заміни радянських ракетно-артилерійських систем – зі збільшеним дальності ураження і мобільності. Так, нові РСЗВ «Торнадо-Г» і «Торнадо-С» (які є нащадками радянських систем «Град» і «Смерч») отримали автоматичні системи перезаряджання, прив'язки до місцевості (топоприв'язки), дальність дії збільшена до 40 і 120 км відповідно.
Крім того, ще у 2013 році в СВ ЗС РФ повністю відмовилися від легендарної гаубиці Д-30. Наразі у мотострілецьких і танкових підрозділах її заміщають гаубиці «Мста-Б» та «Мста-С» (самохідна). Порівняно з українськими самохідними артилерійськими установками (САУ) «Гвоздика» та «Акация» ці артсистеми також мають більшу вогневу міць, радіус ураження і темп стрільби.
Окремо воєнні експерти нагадують про оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК) «Искандер-М». Процес переозброєння всіх ракетних бригад загальновійськових армій ЗС РФ з ОТРК «Точка-У» (дальність — 120 км) на ОТРК «Искандер-М» (за останніми даними, дальність — до 650 км) завершений у грудні 2019 року.
Припинення дії Договору про РСМД дозволить РФ перейти до відкритого доозброєння окремих ракетних бригад загальновійськових армій новими крилатими ракетами середньої дальності (9м729) із радіусом дії 1,5-2 тисячі кілометрів. Експерти НІСД зазначають: усі ці заходи в комплексі посилять здатність РФ проводити вогневе ураження противника на всю глибину театру воєнних дій (ТВД).
Наразі відкритим є питання щодо готовності Кремля до масованого застосовування ракетного озброєння проти України у разі гіпотетичної великої війни.
Щодо завдання російською стороною масованих ракетних ударів по об'єктах на території України, то експерти наразі вважають це малоймовірним. Адже, наприклад, у Сирії коаліційні сили для знищення лише чотирьох об'єктів використали понад 150 високоточних крилатих ракет. На сьогодні російський арсенал крилатих та балістичних ракет, недосяжних для засобів ППО (так звані ракети «stand-off»), нараховує лише 1300 одиниць, причому значна частина цього арсеналу — протикорабельні крилаті ракети («Калибр»), не призначені для ударів по наземних об'єктах. Утім, не слід повністю виключати застосування Росією високоточної зброї для ураження найбільш критичних ланок системи оборони нашої країни.
***
Таким чином, роблять висновок автори аналітичної доповіді, агресор дедалі більше прагне до безконтактного бою на тактичному, оперативно-тактичному та оперативному рівнях за допомогою ефективного поєднання ракетно-артилерійського озброєння, систем розвідки та спостереження.
Йдеться про перегравання гіпотетичного ворога за рахунок більшої дальності / точності власних ракетно-артилерійських систем.
Окремо потрібно зазначити суттєву проблему росіян: їхні засоби дальнього вогневого ураження розвиваються значно швидше за засоби розвідки та цілевказання. Наприклад, оперативно-тактичні БпЛА «Орлан-10» мають дальність дії до 120 км, а ОТРК «Искандер-М» — близько 500 км, тобто на практиці в зону понад пів тисячі кілометрів «Искандер» завдаватиме ударів «наосліп».
15.04.2021