Журналіст і історик Ярослав Тинченко — автор книги «Хроніка бойових втрат. Мартиролог» про оборонців Донецького аеропорту — розповів слухачам радіо «Армія FM» про надзвичайно важливі події осені — весни 2014/2015 років.
історія
«Історія Без Міфів»: про український науковий ютуб-канал із понад 100 тисячами підписників
Останніми роками український сегмент відеохостингу youtube.com поповнили десятки успішних проєктів найрізноманітнішої тематики. Найбільше переглядів очікувано збирають розважальні відеоролики, але, виявляється, що й «важка» наукова інформація може знайти своїх численних глядачів. Серед суто наукових україномовних каналів «Історія Без Міфів» — на першому місці (якщо не рахувати псевдоісторичні розповіді письменників братів Капранових). Військовим має бути особливо приємно, що «людина в кадрі» на цьому каналі — працівник науково-дослідного закладу Збройних Сил України.
Читати далі
Історичні діви-воїтельки, прекрасні та смертоносні
Шведсько-американська актриса Інгрід Бергман у ролі Жанни д’Арк (1948)
Чого нас так вабить образ жінки-воїна? Попри неоднозначне ставлення, від схвалення до беззаперечного обурення, войовниці — це не просто жінки зі зброєю в руках, це — потужний архетип, відомий із найдавнішої історії цивілізації людства.
Пологи за лінією фронту
«я народився в Німеччині, а мої батьки про це дізналися в Україні» — сюжет для індійського кіна.
23.18 09.05.2018
Хто насправді винайшов гільйотину
Французький лікар Жозеф Гільйотен або Гійотен (1738—1814) не є винахідником гільйотини, але машина для страти носить його ім’я. Як так вийшло?
А вийшло так. Смертоносна машина з сокирою, яка падала з висоти і рубала голову, застосовувалася ще в Давній Персії, звідки ідею поцупили італійці, а в них — німці. Саме німець на ім’я Антон Луїс запропонував французам прилад, а інший — на прізвище Шмідт — збудував першу машину та випробував її на розбійнику Ніколя-Жаку Пелісьє. Це було наприкінці XVIII століття.
Читати далі
Смерть буржуям! Чи втілилися в життя гасла революційних років
Гасла 1917 року: Як втілювалися в життя або закінчувалися розчаруванням мрії росіян
Ми розглянули на архівних фотографіях з мітингів і демонстрацій 1917 року гасла, з якими люди виходили на вулицю, і попросили доктора історичних наук, заступника директора Інституту російської історії РАН Дмітрія Павлова розповісти про те, як втілювалися в життя або закінчувалися розчаруванням вимоги, мрії і надії російських людей
Читати далі
Що таке свято Йоль?
Нова (недороблена) стаття у Вікіпедії: Йоль (Yol «Йоль», Yule «Юль», Yuletide «Юлетид», «Юльський час») — стародавнє свято германських народів, пов'язане із зимовим сонцестоянням. У сучасних скандинавських (Joll, Joel, Yuil тощо) та англомовних (Yule) країнах стародавній Йоль злився з християнським Різдвом та став синонімом його назви.
Діти і напалм (ТАРС уповноважений набрехати)
Це фото знають всі. Фотографія кардинальним чином змінила ставлення американців до в'єтнамській війні. Фотограф Associated Press Нік Ут (Nick Ut) отримав за знімок Пулітцерівську премію і увійшов в історію фотографії. До речі, справжнє ім'я автора легендарної світлини - Хуїнь Конг Ут (в'єтн. Huỳnh Công Út). Читати далі
Усі столиці України
Струківська церква, найдавніша пам'ятка Ясіні
Так уже повелося в історії деяких європейських держав, що вони протягом свого існування неодноразово змінювали столицю – місто перебування правителя, вели¬кого князя, короля тощо та уряду.
Це було пов’язано з різними ситуаціями, в які потрапляла держава, – нашестя ворогів, часткова окупація території держави, навіть примхи вищої державної особи. Через це пройшли Франція, столицею якої були міста Лютецій (Париж), Орлеан, Віші; Польща – Гнєзно, Краків, Варшава; Болгарія — Тирново, Софія та інші.
Мединський: данці — не скандинави, католики — не християни, а правильна історія має відповідати інтересам Росії
Із докторської дисертації міністра культури Росії Володимира Мединського (крім історичних, він також доктор політичних наук), уродженця м. Сміла:
«Критерієм додатної або від’ємної оцінки, — за словами нашого сучасника — відомого російського ученого та мислителя О.А. Платонова, — можуть бути лише національні інтереси Росії. Перше питання, на яке повинна чесно відповісти історична наука — наскільки та чи інша подія або окреме діяння відповідає інтересам країни і народу. Зважування на вагах національних інтересів Росії створює абсолютний стандарт істинності та достовірності історичної праці».