Користувачі також шукали, або Як накручуються перегляди російською мовою
Власники свинособачих сайтів полюбляють показувати статистику: мовляв, великій відсоток відвідувачів заходять саме за московськомовними запитами.
Читати далі
Користувачі також шукали, або Як накручуються перегляди російською мовою
Власники свинособачих сайтів полюбляють показувати статистику: мовляв, великій відсоток відвідувачів заходять саме за московськомовними запитами.
Читати далі
Шрифтів для латинки існує велика кількість, для кирилиці — трохи менше. Але якщо потрібно використовувати українську кирилицю — обсяг запропонованих шрифтів значно скорочується.
Проте, навіть якщо Photoshop не має передустановленних «українських» шрифтів, їх можна легко додати.
Передивляючися список «20 (варіанти — 7, 10, 15 і так далі) цікавих фактів про українську мову, які слід знати» — не знаю, чого більше несуть такі квазінаукові «факти», користі чи шкоди. Списків багато, можна погуглити. Тут, наприклад. Їх багато, насправді.
«А зачем и кому он нужен, украинский язык за рубежом? Это международный язык? На нем разговаривают великие люди? Ни в Азии, ни где-либо еще он никому на хрен не нужен»
Понад рік пройшло відтоді, як work.UA розказував баєчки, що от-от статті сайту стануть українськими. Кілька місяців водили козу, поки у червні 2015 (!) року я не витримав і розказав, що про них думаю насправді.
Читати далі
Проста загадка: якщо в новинах 112-го посилання йдуть на їхні російськомовні статті, хоча є українські аналоги, то яка мова головна на сайті, а яка — «перекладна»?
Перед виступом в рівненському будинку культури 22 червня, Юрій Шевчук побував на місцевому «Радіо Трек», де поспілкувався з Олею Багній про свою книжку «Мовна шизофренія», сучасне становище української мови в Україні та про багато іншого.
В попередній цитаті було подано ставлення Юрія Шевчука до «заборони» російської мови, ідею якої йому приписують. Нижче – уривок із бесіди про «науковий жаргон», український сленг, народну живу мову тощо. Повну версію розмови Юрія Шевчука і Олі Багній можна подивитися на сайті «Радіо Трек» за посиланням.
22 червня 2016 року в Рівному Юрій Шевчук виступав в міському будинку культури, а перед цим був гостем радіостанції «Радіо Трек». Повну версію розмови можна прослухати на сайті радіо за посиланням.
Нижче подається уривок із його розмови з ведучою Олею Багній, яка всередині бесіди запропонувала слухачам: «Дискутуйте з Юрієм Шевчуком про мовну шизофренію, він пропоную позбутися нам її, просто заборонивши змішування мов…»
Доцент університету імені Грінченка Олександр Авраменко (автор тестів ЗНО, до речі) веде уроки української мови в «Сніданку з 1+1». Ось один із свіжих експрес-уроків: «Взгрустнулось – як сказати українською?».
Зацікавленість суспільства політикою зумовлює вчащання до вжитку слів, що описують відповідні (політичні) поняття. Але «закони» чи «імплементації» не можуть використовуватися без інших частин мови. Зокрема, часто використовується «згідно», коли розповідають про «згідно закону», «згідно Конституції» тощо.
Проте, як правильно: «згідно закону» (що раз за разом лунає з телевізора) чи «згідно із законом»? Для людини, яка навчалася в школі, це питання має бути трохи дивним. Адже прийменника «згідно» в українській мові… взагалі немає.
Користувачі програм зазвичай поділяються на прибічників оригінальної мови інтерфейсу та тих, хто вважає кращим переклад-локалізацію. Як правило, під оригінальною мовою розуміється англійська, тому що важко уявити користувачів, які проти перекладу з китайської, наприклад.
В ідеї залишати інтерфейс програм англомовним є свої переваги: використання оригінальних термінів, як у карате чи футболі, наприклад; недопущення спотворення інтерфейсу через різні шрифти та довжину слів тощо. Проте і в локалізації інтерфейсу програм є свої плюси, серед яких головний – зрозумілість.