У січні-лютому 2014 року мене попросила одна знайома, що навчалася заочно, допомогти їй із роботою – написати рецензії на кілька відео про людей з обмеженими можливостями, інвалідів, які не здаються, живуть та досягають успіхів. Написав. Після того, як рецензії перевірила викладачка, вона заявила, що рецензії – копіпаст із Інтернету! Нехай це залишиться на її совісті. А я витримав паузу в понад рік, і тільки тепер тут з’являться написані рецензії. От якщо вони зараз є в Інтернеті — скопіював їх не я, а в мене.
«Танок»: Рецензія на відео з китайськими інвалідами «Рука в руці»
Відео з танцем китайських інвалідів «Рука в руці» показує нам унікальних людей з великою вірою в себе. Молодий чоловік з однією ногою і дівчина без руки демонструють усю красоту танцю, навіть позбавлені важливих частин тіла, які беруть участь у танцювальних рухах.
Для багатьох людей стане новиною той факт, що покалічене тіло може показувати неймовірно красиві танцювальні сюжети на сцені — на відео багато глядачів у залі не стримують сльози від почуттів, що викликає чутливий танець та історія кохання людей з обмеженими можливостями.
Персонажі танцю і його виконавці, артисти Ма Лі і Чжаї Сяовей, здається, зовсім різні люди: побачивши, наприклад, хлопця на милицях, важко навіть уявити, як він перевтілюється у складному й для більшості «нормальних» людей танці. Звичайно, без серйозних тренувань артисти не змогли б створити цей чудовий номер, але ніякі тренування нічого не варті без глибокої віри у себе і свої сили.
Зрозуміло, що танок на відео виконують інваліди, чиї можливості обмежені в результаті трагічного випадку або внаслідок якихось вад розвитку іще при народженні. Проте, дивлячись на красивий, захоплюючий і сповнений непідробних почуттів танець, на всі п’ять хвилин фільму забуваєш про те, що його виконують люди без руки чи ноги.
Треба відмітити, що під час перегляду відео з танцем китайських інвалідів артисти на сцені дійсно сприймаються як звичайні люди. Пам’ятаєш про їхні каліцтва, але, в основному, насолоджуєшся виконанням танцю і майстерністю, з якою танцюристи виконують рухи, незважаючи на важкість деяких па для інвалідів.
Відео показує, що такі інваліди не лише потребують допомоги і розуміння своїх потреб — вони самі навчають нас бути сильними, жити повним життям попри будь-які проблеми, створювати красоту і дарувати її людям, навіть якщо погляди на красоту їхніх власних тіл викликає у цих людей різні думки.
Напевно, головне не зовнішній вигляд інструменту, а те, що і як він створює. Теж саме відбувається і в танці, показаному в фільмі — начебто недосконалі тіла виконавців дарують нам справжню красоту дивовижного сценічного номеру.