В Україні налічується чимало історико-архітектурних і культурних пам’яток, споруд. Серед них і пам’ятки архітектури, які відносяться до різної історичної доби, — замки і фортеці, храми і собори, міські укріплення, які посідають видатне й значиме місце в українській культурній спадщині.
Україна унікальна і за своїми географічними, кліматичними, культурними, історичними, національними, іншими характеристиками і особливостями.
Звертаючись до української історії, ми бачимо, що вона є багатонаціональна, тобто багатокультурність України є її невід’ємною частиною. За всю свою історію землі України входили до складу різних держав — Польщі, Росії, Австро-Угорщини, Литви... Що відповідно наклало свій відбиток і на українську української. Тут можна зустріти пам’ятки, що відносяться до культури польських шляхтичів, вельмож Австро-Угорщини, турків, татарів, російських бояр.
Найбільша кількість замків зберіглася в західній частині України, особливо в Тернопільській області, яку по праву можна вважати справжнім музеєм оборонних споруджень давніх часів. Але і в інших частинах України, як наприклад, в Південній, можна відшукати немало історичних пам’яток і споруд.
Якщо скласти своєрідний список 10 найбільш відомих замків України, то серед згадаємо фортецю в Судаку або, як її називають, Генуезька фортеця, Хотинський замок, Олеський, Острозький, Білгород-Дністровську фортецю, Підгорецький і Кам’янець-Подільський замки, замок Шернборн, Мукачівський «Паланок» і Тараканів форт.
Замок в Кам’янці-Подільському
Саме місто Кам’янець-Подільський було побудоване як фортеця, яка мала важливе геополітичне положення на перетині водних і сухопутних маршрутів, а також залишила значний слід у християнській і мусульманській культурах.
Кам’янець-Подільський є одним з найдревніших міст України і просто пістрявить пам’ятками минулих часів. А частина, яка називається «Старим містом», визнана історико-архітектурним заповідником державного значення. Саме у старій частині міста і знаходиться головна пам’ятка міста — середньовічна фортеця Кам’янця-Подільського.
Кам’яний замок був зведений литовськими князями Коріатовичами, проте фортеця на цьому місці існувала ще за часів Київської Русі. А перші письмові згадки про Кам’янець-Подільський зустрічаються в грамоті одного з братів Коріатовичів Юрія, датованій 1374 роком. Фортеця розташовувалася біля входу до міста і служила оборонною будовою.
Хотинський замок
Хотинська фортеця — спорудження X-XVIII століть. До Х століття укріплення виглядало як типове мисове городище. Кам’яна ж споруда відноситься до часів Галицько-Волинського князівства і пов’язана з князеві Данилом Галицьким.
Пізніше замок неодноразово піддавався перебудовам, знаходячись у складі Молдавського князівства, Польщі, а пізніше — під владою турків.
Двір замку було розділено на північну і південну частини, які використовувалися командуванням і гарнізоном відповідно. А між двома цими частинами розташовувався палац коменданта. Висота стін фортеці сягає 40 метрів. Хотинський замок завжди був потужною оборонною спорудою.
Генуезька фортеця в Судаку
Судакська фортеця — цікава споруда, розташована на Кримському півострові, побудована генуезцями як оборонний пункт колонії Солдайя в період 1371—1469 років. Проте, появу Генуезької фортеці також зв’язують з візантійцями або ж хазарами і датують VII століттям. У різні часи фортеця належала половцям, Золотій Орді та туркам.
Фортеця розташована на території площею 30 гектарів. Її особливе фортифікаційне значення пов’язане не стільки з потужними будівлями, скільки із місцям розташування, яке забезпечувало неприступність укріплень. Адже біля південного і східного боків фортеці знаходяться прямовисні гори, які виходять до моря, а зі заходу і північного сходу фортеця залишалася важкодоступною, ймовірно, внаслідок глибокого рову.
Олеський замок
Олеський замок — архітектурна пам’ятка XIV-XVII століть, що є однією з прадавніх споруджень Галичини — частини територій західної України. На жаль, дата будівництва замку не відома, проте перша згадка про нього зустрічається в документах 1327 року, що породило версію спорудження замку сином князя Львовича.
Замок відомий ще й тим, що тут на початку XVII століття служив батько Богдана Хмельницького, а в 1629 році в ньому народився майбутній король Речі Посполитої Ян ІІІ Собеський. Проте 1646 року замок був зруйнований військами кримських татар, союзниками Богдана Хмельницького. Лише в 1682 році його викупив Ян Собеський і відреставрував.
Замок Шенборн
Цей замок було побудовано графом Евріном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у 1890—1895 роках. Замок Шенборн, на відміну від попередніх, навряд чи можна назвати фортифікаційною спорудою, адже навколо замку замість ровів і частоколів був розбитий прекрасний сад з декоративними деревами навколо центрального озера.
Замок Шенборн збудований у неоромантичному стилі з оригінальним символічним числом вікон — 265, що відповідає кількості днів у році, 52-ма димарями, кількість яких збігається з кількістю тижнів та 12-ма входами, що символізує кількість місяців на рок.
Сьогодні в замкуШенборн знаходиться санаторій «Карпати».
Замок в Мукачеві
Мукачівський замок, або як його ще називають — Паланок, побудований на високій вулканічній горі висотою 68 метрів. Перші письмові згадки про замок зустрічаються вже в XI столітті, проте точна дата зведення споруди невідома.
У період 1396—1414 років власником замку був польський князь Федір Корятович, який значно зміцнив замок і збільшив його територію. По тому замок неодноразово добудовувався, знаходячись у володінні різних правителів. Замок служив потужним укріпленням, в оборонній системі якого налічувалося 14 веж.
Після захоплення Паланку австрійцями, він був значно рейконструйований та став однією з найміцніших фортець Австро-Угорської імперії.
Підгорецький замок
Підгорецький замок-палац побудований у стилі Ренесансу, поєднує в собі риси як замку, так і військової споруди.
Замок був побудований за проектами двох різних архітекторів: Гійом Левассер, один із відомих майстрів фортифікації, розробляв палацові укріплення, архітектор Андреа дель Аква — проектував житлові будівелі після того, як коронний гетьман Станіслав Конецпольський викупив замок у Підгорецьких. Загалом будівництво тривало протягом 1635—1640 років.
Фахівці погоджуються, що Підгорецький палац — один із найпрекраснійших замків Східної Європи.
Білгород-Дністровський замок
Білгород-Дністровська фортеця — історична пам’ятка XIII-XV століть. Фортеця була зведена в період, коли місто Білгород-Дністровський знаходився у володінні болгар, які почали будову фортифікацій для посилення міста у боротьбі з турками.
Замок розташовується на березі Дністровського лиману, покритого скелями. Білгород-Дністровська фортеця обнесений стінами загальною довжиною 2,5 км. У замку налічувалися 34 вежі, що були побудовані через кожні 40-45 метрів.
Своїми розмірами Білгород-Дністровський замок перевершує решту оборонних споруд України.
Форт біля села Тараканів
Тараканівський форт був споруджений для оборони західних рубежів царської Росії під містом Дубно. Для його будівництва був нарощений пагорб поблизу річки Ікви.
Початок будівництва Тараканівського форту (інша назва — Форт війни) припадає на 60-і роки XIX століття, проте форт був готовий тільки до 1890 року. Форт має форму ромба із сторонами довжиною до 240 метрів. Зовні фортецю оточили глибоким ровом і потужними стінами. Казарма в два поверхи розташовувалася в центрі будови.
Уперше Тараканівський форт як оборонна споруда воєнно-стратегічного значення був випробуваний під час Першої світової війни.
Острозький замок
Острозький замок розташований на пагорбі, де раніше знаходилося староруське дерев’янне, що було зруйноване в 1241 році. У період XIV-XVII ст.ст. замок як родовий маєток належав князям Острозьким, від яких отримав свою сучасну назву.
Замок має вигідне оборонне і стратегічне розташування та корисні особливості будови, які робили його надважливим і дуже міцним воєнним пунктом. Острозький замок складається з двох веж — Мурованої і Круглої, на території також побудовані відомий Богоявленський собор та надбрамна дзвіниця.
27.07.2011