Іноді ми з молодшою дочкою готуємо різні чернетки для розповіді на уроках. Це не реферати, а невеличка підказка для виступу. Ось, наприклад, вчорашні нотатки про великого князя Володимира І Великого.
Видатний державний діяч і керівник давньої Київської Русі Володимир Святославич народився у 958 або 962 році у київського великого князя Святослава та Малуші, служниці княгині Ольги.
Володимир походить з династії князя Рюрика, тому з молодості був призначений правити Новгородом. Після смерті батька переміг старших братів у боротьбі за київський престол і став великим князем.
На початку свого правління Володимир повернув до Київської Русі землі, які раніше захопили її сусіди, та завоював нові землі в Польщі, племен в’ятичів, ятвягів, радимичів та інших.
Володимир довго воював з Візантією, поки не уклали мирний договір. Коли Володимир познайомився з візантійською культурою, то прийняв християнство, а згодом хрестив увесь київський люд у 988 році. На тому місті, де, за легендою, відбувалося хрещення, на березі Дніпра стоїть нині пам’ятник великому князю Володимиру Хрестителю.
Католицька і Православна церкви оголосили Володимира Святим – ще одне ім’я цієї історичної особи.
Князь Володимир першим почав карбувати власні монети, запрошувати до Києва вчених. Його син Ярослав Мудрий продовжив справу батька, багато зробивши для культури, науки та мистецтва давньої Української держави.
Наступного року ми відзначатимемо 1000-ліття з дня смерті Володимира Великого. Він помер 15 липня 1015 року.