Нерідко можна почути, що немає конкретної «дорожньої карти», визначених вимог для України на шляху до НАТО, проте, насправді, існують дуже чіткі та прозорі етапи: заявка — ПДЧ — реформи — рішення 30-ти країн-членів Альянсу. Днями про перспективи євроатлантичних прагнень нашої держави, а також про деструктивні кампанії Кремля з дезінформації і пропаганди Укрінформ поговорив із тимчасово виконуючою обов’язки глави Представництва НАТО в Україні, директоркою Центру документації та інформації НАТО в Україні Вінетою Кляйне.
План дій щодо членства в НАТО — не автоматична перепустка в Альянс
Під час інтерв’ю пані Кляйне вчергове нагадала, що отримання країною Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) — лише перший крок: наступними мають бути необхідні реформи та остаточне схвальне рішення країн-членів Північноатлантичного альянсу. Глава Представництва НАТО назвала ПДЧ лише «інструментом» досягнення Україною стратегічної мети, головне на цьому шляху — імплементація Річних національних програм та поліпшення іміджу нашої країни на міжнародній арені.
Плану дій щодо членства в НАТО — спеціальний всеосяжний документ, розроблений для кожної держави-кандидата окремо, який передбачає різні виміри — безпековий, оборонний, економічний, політичний, ресурсний та юридичний.
— Я хотіла би підкреслити, що ПДЧ не обов’язково означає отримання членства, — говорить пані Кляйне. — Це практичний інструмент, який містить поради, допомогу та практичну підтримку країнам-кандидатам... Що стосується України, під час брюсельського саміту НАТО у червні цього року було підкреслено, наскільки країна є цінною для євроатлантичної безпеки.
Нагадаємо, що раніше в інтерв’ю Вінета Кляйне повідомила, що Альянс підтверджує рішення Бухарестського саміту НАТО, на якому було ухвалено рішення про те, що Україна (та Грузія) стануть членами Альянсу з Планом дій щодо членства. Вона також підкреслила ще два моменти: ПДЧ — невід’ємна частина шляху для приєднання України та, відповідно до підсумкового документ саміту, кожна країна-партнер буде достойно оцінюватися.
При цьому НАТО не просто спостерігає на Україною: за словами пані Кляйне, Представництво Альянсу всіляко нам у реалізації пакету реформ, які країна зобов’язалася втілити в життя, натівські радники щодня консультують представників української влади. «Отже, це спільна робота, що включає в себе як зусилля України, так і підтримку НАТО», — підкреслила Вінета Кляйне.
Щодо ухвалення союзниками рішення на основі консенсусу, чи готова Україна бути прийнятою до НАТО, то тут потрібні не лише реформи, а й згаданий міжнародний імідж. Вінета Кляйне, яка є експерткою з міжнародних комунікацій, виділяє три головні (але не єдині) фактори такого іміджу: середовище, управління, економіка.
— Якщо ми говоримо про середовище, маємо на увазі гостинність місцевого населення, довкілля, кухню та культурні аспекти. Урядування — це про те, наскільки країна надійна, коли йдеться про її внесок у життя міжнародного співтовариства. Ми також враховуємо, наскільки ефективною є судова реформа, наскільки справедливими є суди… Тож усе це стосується реформ. Отже, імідж, безумовно, ґрунтується на тому, якою є політична структура, як працює економіка та забезпечується свобода слова — все це дуже важливо, коли йдеться про імідж країни.
«Уже 12 років ми допомагаємо та підтримуємо Україну у впровадженні Річних національних програм і процес йде досить добре. Спостерігається потужний прогрес»
За словами виконувачки обов’язки глави Представництва НАТО, Україні необхідно на практиці продемонструвати верховенство права, ефективність антикорупційних інституцій, дійсне, а не «паперове» впровадження реформ, загальний рівень освіти населення, умови для іноземних інвестицій тощо.
Україна може навчити НАТО способам боротьби з дезінформацією
Друге питання, якого торкнулися в розмові із Венетою Кляне — шалені дезінформаційні кампанії, які безперервно провадить Москва проти України, інших сусідів та, власне, й проти країн-членів НАТО.
— Дезінформація, шкідливі інформаційні атаки та пропаганда — це явище, з яким стикнулися всі країни, — зауважила пані Кляне. — Тому одне з правил, якого всі мають дотримуватися, — суспільство в цілому має усвідомлювати, що щодня кожен із нас стикається з дезінформацією, маніпуляціями та фейками.
Глава Представництва НАТО вважає вкрай важливим роль кожного сегменту суспільства — уряд, ЗМІ, науковців, громадян — у критичному ставленні до новин та перевірки інформації. При цьому Вінета Кляйне повідомила, досвід України, яка стикається з дезінформацією щодня та в якій ефективно діє щонайменше 10 поважних фактчекінгових організацій, — це те, чим ми можемо поділитися з членами НАТО та іншими партнерами.
«НАТО не відповідає дезінформацією на дезінформацію. Ми використовуємо факти, ми використовуємо інформацію, що є достовірною та заснованою на фактах, і ми викладаємо на стіл аргументи і факти»
В інтерв'ю для АрміяInform пані глава Представництва НАТО на запитання про можливий вплив Росії на рішення Альянсу щодо України процитувала слова Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга: «Альянс вирішуватиме питання членства України виключно між державами-членами НАТО та Україною. У жодного іншого суб’єкта міжнародної політики немає права втручатися та впливати на рішення України».
Відео із повним інтерв’ю з Вінетою Кляне
Фото Геннадія Мінченка