Оповідання, яке Марія підготувала до уроку історії. Потрібно було розказати про те, що вона могла побачити під час свого уявного відвідування помешкання родини прадавніх людей.
Під час написання трапилася така цікава історія з комою, коли Марія написала перше речення, а потім кому прибрала: у заголовках коми не ставляться, — говорить. А потім дуже здивувалася, коли почула, що дорослі часто-густо так пишуть. «Це ж у школі проходять!» — робить великі очі дитина.
«Я в гостях у первісних людей»
Учениця 6-А класу Марія Козубенко
Одного разу мені пощастило побувати в гостях у родини первісних людей. Мене запросила їхня дочка на ім’я У-у. Первісна мова дуже проста, багато слів замінюються жестами, тому ми з У-у легко спілкуємося.
Сім’я з п’яти людей живе у великій печері. В одному приміщенні мешкають: бабуся У-у, її тато і мама та маленький братик, якого кличуть Бу. Тут вони разом їдять, сплять, працюють.
Речі в печері та одяг родини У-у дуже прості та грубі. Усе зроблено власноруч татом та мамою дівчинки. Первісні люди не фарбують своїх речей, нитки та шкури для одягу оброблені погано, тому нічого красивого у них немає.
В печері досить прохолодно, хоча посередині постійно горить вогнище, за яке відповідають жінки. Зігріваються первісні люди завдяки теплому хутру звірів, яких уполював батько У-у. Також він приносить до печери м’ясо та смачні фрукти, що збирає в лісі. На збирання хмизу для вогню та диких ягід і їстівного коріння ходять У-у з бабусею. Мама готує їжу, прибирається в печері та стежить за малим Бу.
Їжа в первісних людей не дуже смачна, як на мене. Вона не солона і не солодка, їдять вони руками і дуже швидко. Найбільші шматки м’яса достаються батьку-мисливцю, якому потрібні сили для захисту родини. Але він любить своїх дітей і постійно приносить їм щось смачненьке.
Вільного часу в первісних людей дуже мало, адже у них немає магазинів і все потрібно робити самим. Але іноді, ввечері, родина збирається біля вогню і слухає розповіді бабусі про її молодість та місця, які вона бачила за своє життя.
Я засиділася з родиною первісних людей допізна, тому що мені було дуже цікаво побувати в їхній печері. У цей час поряд з помешканням У-у вештаються хижаки, і я була дуже рада опинитися у своїй сучасній квартирі ХХІ-го століття.