Сьогодні в нашому полі зору ведуча ранкового випуску «Вікна-новини» Яніна Андрєєва. Ця весела, усміхнена і відкрита дівчина погодилася поспілкуватися з нами і розповісти не тільки про своє сьогодення, а й минуле.
Яно, розкажи коротко про своє дитинство. Якою ти була дитиною, на які гуртки ходила? Як училася у школі, які предмети найбільше подобалися?
Дитинство моє проходило на території Казахстану й України. У п’ять років я знала не тільки такі національні блюда, як борщ, галушки, сало, але ще й бешбармак і чорний чай із молоком.
Потім були садок і школа, причому за всі 11 років поміняла чотири школи. Не можу сидіти на одному місці. Зате зараз багато друзів по всьому світу. Навчалася на «п’ять» тільки по літературі, інші предмети — на «три» і «два». Приписую себе до великих. До генія Ейнштейна, який навчався з точних наук на «двійки», з логікою мав проблеми. Елтон Джон був бездарний, вірила в нього тільки мати, а (Олександр) Блок писав диктанти на «два». Мені в школі говорили: Андрєєва, Андрєєва, що з тебе вийде в житті?! Мама з татом бралися за голову...
У той же час, я була дитиною спокійною, скромною, такою, що живе у своєму світі. Незважаючи на докори оточуючих, одягала «рожеві» окуляри, дивилася на ясне небо і вірила у своє світле майбутнє! Ну... а далі, самі бачите, що з мене вийшло.
Ти говорила, що саме за наполяганням батьків тобі довелося вступити на «диктора і телеведучу», відсунувши акторську діяльність на другий план. Не шкодуєш про це?
Люди кажуть: ніколи ні про що не шкодуй! Я завжди шкодую, про те, що щось не зробила, щось упустила. Звичайно, все можна надолужити, але ефект буде трохи інший. Зараз я розумію, що батьки хотіли для мене тільки хорошого. І я їм за це вдячна. Телебачення — постійний стабільний двигун і постійний заробіток. Інша справа кіно... Все залежить від сценарію і режисера. Якщо публіка сприйме фільм на «ура», він ще довго залишиться в пам'яті, як гучний блокбастер. Тоді мене, як актрису, будуть ще довго пам'ятати, а значить я можу довго триматися на плаву, купаючись у променях слави.
А мій вступ до театрального попереду. Всьому свій час! На даному етапі у мене телебачення.
Що для тебе зараз найголовніше в твоїй професії?
Всотувати, як губка, все, що тобі хочуть донести профі. Навчитися кайфувати від кожного звуку, вимовленого мною. Навчитися не хвилюватися в ефірі, а хвилювати людей. Стати такою, щоб тобі довіряла не тільки команда, з якою працюєш, а й глядач.
Сьогодні ти ведеш ранковий випуск «Вікна-новини». Довго звикала до такого ритму життя? І до якого ти типу себе відносиш — «жайворонок» чи «сова»?
Хто рано встає, того і валянки! Уже цілий склад валянок назбирала.
Так чого ж звикати?! Роботу на телебачення почала ще у 18 років, тому ранкові підйоми о 2-3 ночі або о такий час уже на роботі, ґартували змолоду. Та й після ранкових робіт, без сну, бігала протягом дня по кастингах — радіо, реклама, кіно. Сили були. Зараз ось дивуюся: а звідки? Звідки такий енерджайзер? Хоча, й зараз така. Як білка в колесі, бігаю по місту, вирішую справи, працю працюю. При цьому все встигаю. Це почуття надихає, окрилює. Хочеться розчинятися всюди і завжди. Але не хочу стати нудотно...
Яно, зізнайся, є людина у світі телебачення, на якого б ти хотіла бути схожа, щодо професійного рівня? Можливо, це Катерина Андрєєва? До речі, тебе ніколи з нею не порівнювали?
Хочу бути схожа тільки на себе. Але мені імпонують російські телеведучі. Марія Ситтель, Катя Андрєєва. У них є чому повчитися. Звички я не переймаю, але намотую на вус те, чого ще не знаю в подачі новин.
А порівнюють мене з багатьма актрисами, співачками. Одна з них Катя Гусєва, Світлана Лобода.
Згадай, будь ласка, якийсь казус, який стався з тобою під час прямого ефіру за останній час?
Ляпи з недавніх: читала інформацію про смарагди, замість «діамантове ограновування», мої очі, чомусь побачили на суфлері «угрупування». Так і прочитала. Зате після «угруповання», швидко виправилася. Але реготала вся режисерська команда!
Ще читала міжнародні новини про черепах. Не могла довго вимовити породу гігантських черепашок, так що чотири рази тиснула на одне і те ж слово, потім психанула, голосно «гигикнула» в кадрі й... поїхала далі.
Згадаймо той період, коли ти працювала на радіо. Як взагалі потрапила на радіо, які передачі вела і чому вирішила піти?
Працюючи на телебачення, хотілося потрапити на радіо. Оскільки цієї кухні я ще не знала. Але, я ж цікава Варвара! Все завдяки кіно. Два роки бігала по кастингах на радіо. Але, все марно. Потім закинула цю справу. Забула. Як раптом — кіно ... Знімалася в серіалі «Сестри по крові», грала епізодичну роль циганки, зі мною грала дівчинка, яка тоді працювала гостьовим редактором на «Нашому радіо». Ось тоді я все просікли, що і як, і напросилася до них прийти записатися. Прийшла. І так на два роки!
А вирішила відійти від радіо, тому що відчула, що цю грань уже переросла, хотілося рухатися далі, щось нове для себе знайти. Просто радіо, в моєму житті, останнім часом, якось забагато стало. Стало нудно.
Якби тобі надійшло привабливу пропозицію від однієї з наших радіостанцій, повернулася б у радіоефір?
Не виключаю, що ще повернуся на радіо. Якщо, знову телебачення набридне.
Яно, відкрий секрет: якби не телебачення і не акторська діяльність, чим би тоді займалася?
Мені, здається, що крім лицедійства більше в житті нічого не вмію. А хоча, мабуть, була б психологом — друзі кажуть, що це моя місія: я вмію підбадьорити словами, дати пораду, підтримати у важку хвилину. Або клоуном — люблю їх, збираю іграшок-клоунів — хоча, в цирку жодного разу не була. Парадокс!
Поговорімо тепер про твоє хобі, крім акторської діяльності, чим ще захоплюєшся? І де ти любиш проводити вільний час?
Книги з психології, фотосесії та кіно — ось моє хобі. Так проводжу своє дозвілля. Природно ще й «в оточенні» коханої людини.
Займаєшся ще акторською діяльністю. Ходиш на кастинги?
У кіно в мене 10 ролей (поки, тільки епізодичні). Уже як два місяці в кіно затишшя. Але, думаю, це затишшя перед результативною бурею для мене.
Напевно, безглуздо питати про те, чи любиш ти кіно. Спитаю краще, який твій улюблений фільм?
Фільми люблю дивитися з глибоким, філософським підтекстом, щоб потім довго плакати і обдумувати своє життя: як же я докотилася до такого життя?! Наприклад, фільм «Американський пиріг».
А якщо серйозно, люблю старі фільми, те що є завжди класикою. «Летять журавлі», «Дівчата», «Любов і голуби», «Карнавал», «Москва сльозам не вірить»...
А хто тобі подобатися з акторів?
Муравйова, Алентова, Мордюкова, Будіна, Гусєва, Чулпан Хаматова, Акиншина. Одрі Тоту.
Яна, яку роль ти хотіла б зіграти?
Зіграти хочу себе. Кінокомедія з драматичним присмаком гарантована.
Наталія Єрмакова
10.11.2008