Із давніх-давен влада, як правило, з турботою ставилася до офіцерів — людей, які присвятили своє життя важкій та небезпечній професії захисника Вітчизни. Не була винятком і Російська імперія, в збройних силах якої доводилося служити багатьом нашим предкам.

У Росії за військову службу у нагороду дарували землю, давали у володіння помістя — наділяли «двором», звідси і пішла назва «дворяни». Пізніше за службу офіцери отримували платню (грошове забезпечення), при цьому історія не знає випадків пониження офіцерської платні, її лише підвищували. Так, за царювання Петра І грошове забезпечення офіцерів збільшувалося 5 разів.

За часів Петра був період, коли офіцери отримували платню «продовольствами» — армійськими порціонами. Один порціон складав 1 кілограм хліба, 500 грамів м'яса, чверть літра вина і 3 літри пива. Пізніше порціони були переведені за тодішніми цінами в гроші. Прапорщик отримував грішми вартість 5-ти порціонів у день, а полковник — 50-ти. Крім платні, офіцерам щорічно видавалися ще гроші на коня і річний запас фуражу для нього. Капітан отримував 20 кінських норм, а фельдмаршал — 200. Зрозуміло, що усі ці гроші коні не могли «проїсти». Такий порядок слугував своєрідним запобіжником, який зберігав гаманець офіцера від інфляції.

Двічі збільшував грошове забезпечення офіцерам Олександр І: у 1801 році, коли зійшов на трон, і у 1805 році — в зв'язку з підготовкою до війни з Наполеоном. Офіцерам, які брали участь у воєнних діях, грошове забезпечення збільшувалося у півтора рази. Ті офіцери, які відзначилися в бою або по службі та нагороджувалися орденами, одержували за ордени матеріальну винагороду. Так, за головний бойовий офіцерський орден Святого Георгія виплачувалася винагорода: за Георгіївський хрест 4-го ступеня — 1/3 річного грошового забезпечення, 3-го ступеня — 2/3. 2-го — річний оклад, 1-го — півтора річних оклади. Будь-який ступінь цього ордена давав право на спадкове дворянство.

Із другої половини XIX століття офіцерам стали виплачувати «квартирні» гроші. Розмір «квартирних визначався розрядом міста, в якому стояв полк. У Петербурзі виплачували офіцерам «квартирні» — 25 руб., у Києві та Одесі — 22 руб. 69 коп., у закутковому містечку — 8 руб. (у ті часи квартира в Києві та Одесі коштувала 30-50 руб.). Норми житла для офіцерів були за нинішніми мірками більш ніж задовільні: командиру роти мала виділятися квартира площею 60 кв. метрів, командиру полку — 95 кв. метрів житлової площі. Для опалення і освітлення квартир офіцерам виплачувалися «дров'яні» та «освітлювальні» гроші. Видавалися кошти й на утримання денщиків, кількість яких залежала від чину та посади офіцера.

Це були додаткові виплати. Основні ж оклади стройових офіцерів уже на початку XX століття, перед Першою світовою війною, складали на рік {разом зі столовими грішми):

— підпоручика — 840 руб. на рік,

— поручика — 960 руб.,

— штабс-капітана —1080 руб.,

— капітана (ком. роти) — 1740 руб.,

— підполковника (комбат) — 2400 руб.,

— полковника (ком. полку) — 3900 руб.,

— генерал-майора (комбриг) — 4800 руб.,

— генерал-лейтенанта (комдив)— 6000 руб.,

— генерала (комкор) — 7800 руб.,

— генерал-фельдмаршала — оклад визначався імператором персонально.

Офіцерам, які проходили службу в Туркестані, Забайкаллі, Амурській та Тургайській областях, до основного складу надавалася надбавка. Після тривалої служби в цих регіонах офіцери отримували цю надбавку до кінця служби.

Щоб визначити, що ж могли купити у той час офіцери на гроші, які вони отримували, нижче наведено середні ціни на основні продукти харчування та деякі ягоди на київських ринках у 1913 році:

— борошно пшеничне 13 коп. за кг,

— борошно житнє 6 коп. за кг,

— хліб пшеничний 12 коп. за кг,

— хліб житній 10 коп. за кг, — картопля 2 коп. за кг,

— буряк 2 коп. за кг,

— крупа гречана 16 коп. за кг,

— крупа пшоняна 9 коп. за кг,

— рис 20 коп. за кг,

— горох 10 коп. за кг,

— олія 33 коп. за кг,

— масло вершкове 1 руб. 31 коп./кг,

— молоко 12 коп. за літр,

— сир 20 коп. за кг,

— свинина 38 коп. за кг,

— телятина 32 коп. за кг,

— баранина 36 коп. за кг,

— солонина 37 коп. за кг,

— риба:

— щука 63 коп. за кг,

— карась 69 коп. за кг.

— яйця 31 коп./дес.

— цукор (пісок) 25 коп. за кг,

— вишні 10-12 коп. за кг,

— смородина 7-15 коп. за кг,

— полуниця 5-7 коп. за кг.

Як бачимо, ціни цілком помірні. Невисокими вони були і на речовому ринку. Тому рівень фінансового забезпечення офіцерів у той час давав їм можливість на пристойне життя. У такий спосіб влада підтримувала у суспільстві високий соціальний статус офіцерського корпусу.

Джерело: стара стаття із газети «Крила України» (здається…)