Щодо звернення до людей мені подобається традиція Заходу. У фільмах, наприклад, постійно можна почути: — Міс Джонсон… — Я доктор. — Перепрошую, докторе Джонсон…

Добре, не бажаємо «по-радянські» звертатися за ім’ям та по-батькові, хоча ця традиція була в Україні, коли про комуністів ще й не чули. Але ще гірше: пане Вікторе (до Шокіна), пане Андрію (до Лисенка) і подібне.

В Америці той же люди заслужили звання і слушно вимагають відповідного до себе звернення. Чому б не взяти собі цю непогану систему: пане Генеральний Прокуроре, пане полковнику.

А так сидить у студії сцикуха 20-річна і до заслуженої людини — пане Вітюнчику.