Фабінг (phubbing; від англ. Phone — «телефон» і snubbing — «зневажливе ставлення») — психологічний термін, що позначає звичку постійно відволікатися на свій телефон під час розмови зі співрозмовником.
Термін «фабінг» з'явився в травні 2012 року в Університеті Сіднея, де рекламне агентство McCann влаштувало з'їзд літературознавців, письменників і поетів, щоб дати назву новому явищу, коли людина під час живого спілкування постійно відволікається на смартфон.
Основні ознаки фабінгу
- Під час прийому їжі людина не може відірватися від гаджета.
- Тримання смартфона в руці навіть під час ходьби.
- Моментальне хапання смартфона при звукових оповіщеннях, незважаючи на бесіду з людиною.
- Під час відпочинку (пікнік, день народження, вечірка, прогулянка) людина більшу частину часу проводить в гаджеті.
- Боязнь пропустити що-небудь важливе в стрічці новин.
- Безпідставне перегортання вже побаченого в мережі.
Дослідження психологів Кентського університету (Огайо) зафіксували більшу схильність до фабінгу в жінок та виявили взаємозв'язок між фабінгом і «синдромом втрачених можливостей». Синдром втрачених можливостей або FOMO (від англ. Fear of missing out) — острах пропустити цікаву подію або гарну можливість, що провокується в тому числі і переглядом соціальних мереж. Вчені відмічають, що близько 17 % власників мобільних телефонів постійно перевіряють свої гаджети. І з кожним роком кількість «залежних від смартфонів» зростає. Фабінг вже назвали хворобою XXI-го століття.